Читати книгу - "Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах"

— Облиш, — сердито буркнув я. — Зараз будуть змагання з фризбі.

Там було тільки п’ять собак. Стрілка, всі три вівчарки Чарлі і Чипс, Тімовий колі-вундеркінд. Чипс підстрибував, махаючи своїм неймовірно пухнастим хвостом, неначе говорив: «Ха-ха, ну, чи ж не найкраще я створіння на землі? Ви тільки погляньте на моє розкішне хутро, чудово вимите й розчесане. Хіба ж я не найвродливіший? Хіба не найгарніший? Ой, подивіться ж ви на мене!»

А якби вівчарки Чарлі вміли говорити, вони б сказали: «Повідгризаємо вам голови, усім вам! Начувайтеся!»

А якби Стрілка вміла розмовляти, вона б запитала: «Чи є тут десь піца? Прошу сказати «так»!»

Змагання з фризбі було дуже непростим. Усього мало бути шість метань, і та собака, яка найбільше разів упіймає фризбі, здобуде абсолютну перемогу.

Товстий лисий суддя-стартер приніс великий жовтий диск фризбі і пояснив правила. Він попросив виставити собак в одну лінію:

— Як тільки фризбі вилетить із моєї руки, ви можете спускати собак. На старт! Увага!..

— Ви знову скажете «Бабах!»? — не дав йому закінчити Тім.

— Ні, синку. Цього разу я скажу «Шусть!», що, на мою думку, більше пасує фризбі. Отже, починаємо. НА СТАРТ! УВАГА! ШУСТЬ!

Фризбі злетів у повітря, і п’ять собак кинулися за ним.

На мій подив, Стрілка була попереду. Вона підстрибнула, схопила фризбі й подріботіла назад. Неймовірно!

— Одне очко Стрілці, — оголосив суддя. — Наступна спроба. На старт! Увага! Шусть!

Фризбі шугонув угору, але цього разу Чипс показав, на що він здатний, і впіймав диск, тоді як Стрілка з невідомих причин пішла обнюхувати лівий черевик судді.

Фризбі злетів утретє, і цього разу я помітив краєм ока, як щось випало у Чарлі з долоні. Четверо собак побігли за фризбі, а Стрілка занюхала великий шмат шоколаду, що лежав біля ніг Чарлі. Шахрайство! Він навмисне кидав на землю ласощі, щоб відволікати Стрілку! Стрілка спритно хапнула шоколад і всілася з дуже задоволеним виглядом, тим часом одна вівчарка Чарлі схопила Чипса за хвіст, тоді як дві інші зловили удвох фризбі і разом принесли його назад.

— Отже, кожен учасник має по одному очку, — повідомив суддя. — Починаємо четверту спробу. На старт! Увага! Шусть!

Фризбі полинув угору. Стрілка метнулася за ним, але цього разу її увагу відволік метелик, і вона почала з гавкотом стрибати на нього, тоді як одна з вівчарок Чарлі забрала фризбі. Чипс спочатку побіг, а тоді зупинився. Я не думаю, що він був готовий знову наражати на небезпеку свій розкішний хвіст. Це ж зіпсує зовнішній вигляд, якщо його хвіст ненароком зігнуть або з ним станеться й ще щось гірше! Тім сумовито погладив свого собаку.

— Я більше не беру участі у цьому змаганні, — заявив він. — Я не хочу, щоб завдали шкоди моєму песику.

Я підійшов до Тіма і сказав, що мені прикро чути про його відмову. Він подивився на вівчарок:

— Ти в цьому не винен, Треворе. Знаєш, як то буває з деякими людьми. Удачі тобі!

За п’ятою спробою Стрілка немовби отямилася. Вона обігнала псів Чарлі, схопила фризбі і принесла його назад попри те, що на неї напали дві ельзаські вівчарки. Зчинився шалений гавкіт, і бійку довелося розбороняти.

— Тримай свою шавку під контролем, — розлючено засичав Чарлі.

Суддя суворо на нього глянув:

— Юначе, цей напад був явно спровокований двома вашими собаками. Дивіться, щоб вас не дискваліфікували. Зараз буде остання спроба. Дві собаки мають по два очки. Нехай переможе найкраща. На старт! Увага! Шусть!

Я не повірив власним очам. Чарлі зробив це знову! На землю прямо перед Стрілкою упав кусень шоколаду. Вона нахилилася й обнюхала його, тоді як собаки Чарлі погнали за фризбі.

— Біжи, Стрілочко, біжи! — заволав я. Вона глянула на мене, тоді на ельзаських вівчарок, що зникали вдалині, ще раз зміряла поглядом шоколад, і помчала ловити фризбі.

— Біжи! — кричав я їй услід, а Чарлі стояв і підсміювався:

— Гурр-гурр-гурр!

Вівчарки були далеко попереду, і хоч фризбі ще ширяв доволі високо в повітрі, все ж починав поволі опускатися. Вівчарки мчали за ним, а Стрілка потроху їх наздоганяла. Я знав, що вона не зможе підстрибнути так високо, як вівчарки, але вона б могла їх обігнати і вже майже сиділа у них на хвості… але ж і фризбі стрімко летів до землі.

Він падав униз, і та вівчарка, що бігла першою, підстрибнула в повітря, роззявивши пащу, щоб схопити фризбі. Стрілка ніколи в житті не змогла б так високо підскочити, але вона все одно вирішила стрибнути. О, Боже мій! Я затамував подих. Стрілка підстрибнула в повітря, а тоді ще раз підскочила, відштовхнувшись ВІД СПИНИ ЕЛЬЗАСЬКОЇ ВІВЧАРКИ! Вона скористалася вівчаркою, як трампліном, щоб досягти фризбі, схопила його й помчала назад під грім підбадьорливих вигуків!

— Це шахрайство! — лютував Чарлі. — Це проти правил! Ця собака дискваліфікована! Викличте поліцію! Я хочу, щоб цю собаку заарештували за шахрайство!

У натовпі почали реготати, а суддя з суворим виглядом покрокував до Чарлі:

— Юначе, суддя тут я, а не ви, і Стрілка перемогла у цьому змаганні абсолютно чесно. А тепер потисніть одне одному руки, і на цьому закінчимо!

Чарлі мусив потиснути руку мені!

Гурр-гурр-гурр!

Він поплентався додому зелений від люті. Не розмовляв навіть із Шерон, яка дріботіла за ним, примовляючи:

— Чарліку, скажи мені щось, Чарліку!

А Тіна під шумок уже вдруге цього дня мене обійняла. Вона навіть намагалася знову мене поцілувати, але я встиг ухилитися, і їй дістався тільки вершечок вуха.

На цьому все й закінчилося. Кріс Оконджо залишився в результаті із золотою медаллю, світовим рекордом і рештками піци на щасливих бігових шортах. Стрілка здобула дві золоті медалі і кілька неочікуваних шматочків шоколаду.

А що ж у підсумку отримав я? Найкращу в цілому світі собаку, ось що. І найкращу у світі дівчину. (З якою я просто товаришую, а НЕ зустрічаюся.)