Читати книгу - "Архе"

непотребом. Цей шлам здавався нас тільки строкатим, наскільки взагалі можуть перебувати в асоціативному дисонансі предмети, і їй доводилося по секундно щи пати себе за стегно, щоб не згубити нитки реальності. Очі різало від неправильної побудови перспек тиви. Холодний сморід уперся прямо у лице. Перед нею проскочив далекий спогад із попереднього жит тя — важкі, наповнені темною сирістю підвали коридори — й тамті образи дивною римою пронеслися гладдю її пам’яті. Ось перед нею коридори канали, тунелі коридори, коридори мости, вогкі, сирі, мокрі, похилі, підтоплені водою штольні, де лежать поруч набряклі мерці матраци і розкислі гофровані пласти картону, сплавлені в єдиний організм всепроникними еманаціями плісняви, надтріснуті дзвони, покорощені неймовірними ландшафтами тьмяної іржі, розпухлі чорні ноти, проламані кларнети, насправді ж не кларнети, а ніжки табуретів, і не ноти, виявляється, а жмакані куски шпалер, заримовані з уламками коричневого скла, ґумові скати, позеленені мідною плівкою ритуальні обрізки труб і нудотна пухка піна на поверхні води, обкінчані цвіллю порножурнали, розбухлі двері, розпливчаті каба лістичні петрогліфи на стінах, сліпі холодні хробаки, викопні ребра калориферів, кавальці розтрощеного кахлю, сахари ро з пор о шеної шт укатурки, внут рішні монголії смороду, тібе ти імл и і ґо н дв а н и п і т ь м и і т д і т п Н Е В І Р Ю Я Н Е в і р ю не спати! швидко звернувши наліво, («Я виділа, але не помічала! Трішечки, але таки ви ді ла!

В иділ а без архе!») Терезка вийшла на сходи. Скриплячими лабіринтами прострочені у безодню вис о ти будинку забивали памороки.

Здалося, за секунду десь із схованих на піддашші кімнат долине п’янке воркотіння.

Лопотіння крил. Свист зі сну.

Терезка вибігла, задираючи голову до світла на піддашші, затупотіла ґвинтом стоптаного дерева, скрипучого дерева сходів і небезпечних перил, від яких іде обертом голова, минаючи за поверхом поверх, поки не вибігла на піддашшя.

Зі сходової клітини вона потрапила у простору кімнату.

Зал, який відкрився її зору, ситився пронизливим вітром.

Розлючено шелестіли вітрила подертого целофану (колись ним були забиті вікна). Терезка розгледілась і обімліла.

Стіни до останньої п’яді були вкриті вугільним ґрафіті, анахронічними реверансами ностальгуючим сімдесятим — закинутим будівлям, сиґаретам, сумнівній компанії та клею «Момент» з а м і с т ь у р о к і в с а д и с т и ч н і с ц е н и н е с п о д і в а н о ї ж о р с т о к о с т і р о з с м а к о в а н і б е з і м е н н и м и х у д о ж н и к а м и д е ф е к а ц і ї й е я к у л я ц і ї о д н о с т а т е в і c o i t i т а f e l a t i o г р у б о т а в п е в н е н о п р о п и с а н і ф а л о с и д е ф л о р а т и в н о с т и р ч а л и і з а н у с і в п о с т а т е й з е р е г о в а н и м и п р у т н я м и і р о з б у х л и м и я й ц я м и м а с т у р б а ц і й н і а к т и п р и м і т и в і с т с ь к о н а ї в н і д и т д о м і в с ь к о з б о ч е н і г е т ь з о в с і м б е з с о р о м н і в л и в а л и с я в с о р о м і ц ь к і х о р е о г р а ф і ч н і ґ р а в ю р и т а н к а п и з д и і х у я д е м о н с т р а т и в н о в у л ь ґ а р н е м а й с т е р н о п р о ч е р к н у т е в у г л и н о ю з о б р а ж е н н я р о з з я в л е н о ї з а к р и в а в л е н о ї м а н д и з я к о ї в и л а з и т ь з у б а т а л и с а д и н я з д и к и м и р о з к о с и м и о ч и м а Під малюнком пологів розпливалася пляма чогось рудого — наче художник володів такою силою, що таки примусив стіну вичавити із себе потвору.

«Шо за маячня? Куди мене занесло?» — торкнуло її зісередини, і Терезка поспіхом пересікла ґалерею, рухаючись до сусідньої кімнати. Ступила в порожній простір лускатих стін і здутої штукатурки й відчула, як стислося її відчуття присутності — до меж єдиної кімнати, наче поза кімнатою не існувало нічого, а отже все, зібране тут, уміщало цілий світ.

Перед очима полискували спалахи денного світла — воно лилося з потоком повітря крізь пропалене вікно, крізь діру у проламаній стелі. Звук… характерний звук.

Терезка переступила поріг кімнати, з к о ж н и м к р о к о м в і д ч у в а ю ч и, я к с п о в і л ь н ю є т ь с я ї ї с п