Читати книгу - "Вовчиця. Присяга крові, Анна Юняєва"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Добре, якщо так. – недовірливо поглянувши на них сказала Ліна надпиваючи чай.
– Знаєш, у нас багато справ, тож мусимо бігти. – вскочила із-за столу вовчиця та направилася до виходу. – Майл, не відставай! – вигукнула наостанок та закрила за собою двері.
Майл наздогнав сестру, яка швидкою ходою направлялася до місця, де вони святкували день народження.
– І що за справи? – йдучи поруч з вовчицею запитав брат.
– Пригадати вчорашній вечір. Чи ти все пам'ятаєш і зможеш розповісти події нашого вчорашнього сорому? – судячи з виразу обличчя брата пам'ятав він як і вона - не багато.
– Стій! Як ти це уявляє? Привіт, я - Альфа, а це мій - Бета. Ми вчора так напилися, що ні чорта пригадати не можемо. Розповіси? – він трішки обурився. – Ми й так судячи з усього натворили немало галасу. – протираючи обличчя рукою сказав Майл.
– Є краща ідея? – награно підняла брови вдаючи ніби дійсно існує кращий план.
– Гаразд. – видихнувши сказав брат. – Можливо, ми не так багато натворили, як здається.
Проте, хто ж знав, що Майл так сильно помиляється?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вовчиця. Присяга крові, Анна Юняєва», після закриття браузера.