Читати книгу - "Мідь та Золото, Анна Стоун"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Зойкнувши, дівчина кинула аркуш на стіл.
- Що з тобою? – Альбрехт підскочив до неї, побачивши, що дівчина починає завалюватися на бік.
- Полум’я. – Тіна дивилася кудись у порожнечу. – Табір у полум’ї. Бачу золоту колісницю та жінку з червоним волоссям. Вона прийшла на заході сонця.
Рада вилаялася. Тіна швидко прийшла у себе, розгублено кліпнувши. Останній раз ведіння траплялося вже давно. Рада підсунула до неї стакан з водою.
- Ти ще щось бачила?
- Ні. Тільки це. – Тіна була розчарована, що не змогла більше побачити. – Сонце скоро сідає. Треба зібрати орден!
- Так. Попередь усіх, щоб були готові про всяк випадок. Сподіваюся впораємося самі.
- Це правда, що та жінка сказала вранці? У нашому таборі дійсно зараз дві богині?
- Точніше зараз вони звичайні смерті. Але, так, вони зі Свериду. – відповіла Рада.
- Я не дуже вірила, що вони існують… - більше не гаючи часу, Тіна попрощалася та вибігла з намету.
Рада з Альбрехтом знов перезирнулися.
- Думаєш вони нас зрадять?
- Будемо сподіватися на краще, бо інакше ці своїми силами та безсмертям їм доведеться попрощатися.
* * *
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мідь та Золото, Анна Стоун», після закриття браузера.
