Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Програне парі, Аріна Спел 📚 - Українською

Читати книгу - "Програне парі, Аріна Спел"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Програне парі" автора Аріна Спел. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 29
Перейти на сторінку:
3. Бріана

Якже він мене вибісив. Бовдур. Нестерпний бовдур. 
Але про все по порядку. Щоб не заплутати ні вас ні себе. 
Я Бріана Лаундер. Старша донька правителя східних колоній. Мої предки поселилися тут сотні років тому. Між нами і основним королівством знаходиться царство лисів. Відчуженість від основної території наклала відбиток на наше життя. Я знаю як нас тут називають - дикими. А все тому, що ми більш вільні в своїх моральних переконаннях . Жінки навчаються на рівні з чоловіками, не носять закритих суконь, не ростуть на догоду комусь. Що я забула тут, спитаєте ви мене? Чому припхалася в цю далечінь? Дуже просто - заміжжя. Батько вирішив, що настав час мені одружитися. Оскільки наша спільнота не така вже й численна, а чистокровних перевертнів ще менше, було прийнято рішення відправити мене сюди, оновити, як то кажуть кров. Не те, щоб у мене не було залицяльників, просто важко сприймати когось в такому плані, коли виріс разом і окрім братських почуттів не відчуваєш нічого. Мама перед відʼїздом попередили мене, що тут дещо інший норов. Та я, наївна , вважала , що вона перебільшує. А, якщо й ні, то не велика біда. Бо скажу вам по секрету, ніяке заміжжя і близько не входило в мої плани. Хоч я й мала досить слабкого звіра, який майже весь час спав, але це сповна компенсувала моя магія. Знання, які дав мені мій вчитель були не погані, але перспектива навчатися в місцевій академії була вершиною мрій. Тому,  коли батько оголосив про своє рішення, покірно опустила голову і сказала, що приймаю його з вдячністю. Ось це вже було не продумано. Бо він одразу насторожився:

-Ти ж нічого там не втнеш?

-Про що ви, батьку, не розумію.

-Не розуміє вона, аякже. Не здумай повторювати свої подвиги. Там тобі таке не пробачать.

-Все життя дорікатимеш? Я винувата, що чоловіки такі ніжні пішли?

Ну, подумаєш, довела я до нервового зриву трьох останніх претендентів на мою руку і хотілося б сказати , що серце, але радше посаг. Достатньо було перемогти  їх у двобої , як ці слабаки, роздратовано пирхаючи, відкликали свої пропозиції. Теж мені, чоловіки. А битися я вміла. Це була моя пристрасть з дитинства. Роки тренувань, потужна бойова магія. 

Батько спочатку намагався направити мою енергію у більш мирне русло, але з часом змирився. 

-Не лупцюй там хлопців на ліво і на право. Ось моє прохання до тебе. Я би сказав вимога, але ж вчиниш на перекір. В кого тільки вдалася?

-В тебе, таточку, чи тобі не знати. Матінка весь час докоряє цим. 
І справді, дві мої молодші сестри були втіленням жіночності. Захоплювалися співом, танцями, модою. Були маленькими копіями матусі. Ну а я. Зі мною якось не склалося. Весь час влізла в якісь неприємності. Все дитинство пройшло в тренуваннях, змаганнях, дурних затіях з хлопцями, які закінчувалися синцями і батьківською прочуханкою. Отак би мені й жити, не тужити, та ніж бо, іди й одружуйся. Ну нічого, у вас свої плани, а у мене свої.

Ох, не добре на мене зиркає батько, знає, як облуплену. Бідний, це єдиний чоловік, мучити якого було шкода. Але доводилось.

 

Сидячи навпроти зеркала й готуючись до першого балу на великій землі, я радісно посміхалася відображенню. План був простий і геніальний. А тому, легко втілюваний. Вдати милу і тендітну квіточку, прийняти увагу кількох залицяльників, а потім по тихому злитися, віднайшовши їх слабкі сторони. Чому по тихому? Бо з татка станеться забрати мене назад, доводити його до межі не варто. Хто ж знав, що тримати себе в рівновазі не так і просто. Що мене так легко виведе з себе один нахаба.

Я вирішила пропустити загальну частину балу, де буде нудна частина представлення, замість того помедитувати . Знайшла досить милу альтанку в глибині саду, зручно влаштувалася і почала настроюватися на потрібний лад. «Я мила і привітна. Я мила і привітна. Полюбляю малювати, співати і танцювати. Ні, я не приймаю участь у магічних двобоях. Ні, я не володію холодною зброєю. Я мила і привітна. Я шукаю нареченого, бо що може бути важливіше в житті.»

Ось так крутила цю мантру в голові і навіть не помітила чужу присутність. 

-Це невдала ідея. Я хочу побути сам.- почула чоловічий голос.

Відкрила очі і одразу впізнала нахабу. Принц Айрон, власною персоною. Хто ж ще. Якби мені хтось дав час подумати, я б обрала зовсім іншу тактику. Вдала б повну дурепу і підіграла його уявленню про себе. Але інстинкти взяли верх. Довелося поставити його на місце. Зарозумілий , зверхній, дуже привабливий, але це я відмітила мимохідь, якось саме вийшло. Нестерпна особистість. Добре, що нам з ним не перетинатися в майбутньому.

»Я мила і привітна» З цими думками крокувала до залу. Час вже піддати себе тортурам, під назвою - танці. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 29
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Програне парі, Аріна Спел», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Програне парі, Аріна Спел"