Читати книгу - "Казки моєї матінки Мотрі, Вадим Трусов"

У далекому-далекому лісі жила мудра черепаха на ім’я Тіна. Вона була відома своєю розсудливістю та спокоєм. Одного разу, коли в лісі почалася суперечка між тваринами про те, хто з них найшвидший, всі звернулися до Тіни за порадою.

— Чому б вам не влаштувати перегони? — запропонувала черепаха, посміхаючись. — Переможець і буде найшвидшим.

Тварини погодилися, і гонка була призначена на наступний день. Всі готувалися, але Тіна залишалася спокійною, спостерігаючи за метушнею.

Настав день перегонів. Зібралися всі жителі лісу, щоб подивитися на змагання. Лисиця, заєць і білка впевнено стояли на старті, готові до змагання.

— На старт! — вигукнула Тіна. — Увага! Руш!

Тварини рвонули вперед, залишивши за собою хмару пилу. Але несподівано трапилася біда: на стежці лежала велика колода, яку ніхто не помітив.

— Ой, що ж робити? — вигукнув заєць, намагаючись обійти перешкоду.

— Не хвилюйтесь, — сказала Тіна, повільно підходячи до колоди. — Давайте разом знайдемо рішення.

Тварини зупинилися і почали думати. Лисиця запропонувала обійти колоду, а білка — переплигнути. Але Тіна запропонувала обережно перенести колоду вбік.

Всі разом, вони злагоджено працювали, і колода була переміщена. Гонки продовжилися, але тепер з новим розумінням, що разом вони можуть подолати будь-які перешкоди.

Наприкінці перегонів переможцем став заєць, але всі погодилися, що справжньою переможницею була Тіна, адже її мудрість об’єднала всіх.

— Ти нас навчила, що сила в єдності, — сказав лисиця, дякуючи Тіні.

— Мудрість завжди допоможе знайти шлях, — посміхнулася Тіна. — І не важливо, як швидко ти рухаєшся, головне — не зупинятися.

Цей день запам'ятався всім, як приклад того, як важливо працювати разом та слухати один одного. Ліс знову наповнився миром і злагодою, а Тіна залишалася наймудрішою порадницею для всіх.