Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Місія рангу С , Леля Срібна 📚 - Українською

Читати книгу - "Місія рангу С , Леля Срібна "

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Місія рангу С" автора Леля Срібна. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

— Відпусти мене, кретин, і бийся, як гідний воїн!

Арчі вилетів зі свого намету і побачив, як дебелий чолов'яга з посивівшою бородою  тримає за волосся Фаї, від його руки випромінюється ледь помітне блакитне сяйво, певно формула підкорення. Дівчина ж у  свою чергу верещить і намагається викрутитися так, шоб не втратити свою шевелюру та одночасно приміряється, як вдарити його болючіше. В цей  момент вискакує решта групи та кидаються  на противників, які оточили табір. Сабі  кидається вогненними пульсарами та через  раз відбиває земляні списи, Дала формує блискавки і приміряється в пошуках жертви,  Луїна завела свого проьпвника в ліс певно надіється завести його в пастку, а  Амі та Німони ніде не було видно. Бруно швидко розправився зі своїм опонентом, витер рукавом кров із губи та побіг шукати дівчат, Голанд та Едгар з переміниим успіхом  б'ються з одним ворогом, одразу помітно, що він набагато сильніший і досвідченіший за інших. У всій цій колотнечі та метушні Арчі встиг зрозуміти, що до них в гості завітав ніхто інший, як батько Августини. До речі, де вона? 

— Відпустіть дівчину, навіть в бійці є свої правила. Обрати  суперника по своїй силі не бажаєте?

На щастя бородань почув його, відкинув від себе дівчину і оцінююче подивився на Арчі. Так, виглядав він доволі юним і кволим, але не завжди  все вирішує груба сила інколи гнучкість важлива у всіх сенсах.

—  Де моя донька, блохасте поріддя. Відповідай! — більше, за нахабних людей, Арчі не любив не вихованих і нестримних.

— Перепрошую, та чому ж блохасті? Що три місяці ми всі проходимо обробку, — стримано відповів командир левів, хоча сам кидав швидкі погляди в сторону дівчат чи не потрібна їм допомога.

— Ти мені зуби не заговорюй, шпана. Ще раз запитую. Де. Моя. Донька. Де ви її тримаєте? — гаркнув старий, — Августино виходь, все добре! 

— Шановний...ее, перепрошую ви не представилися, та мені самому вельми цікаво дізнатися, де зараз знаходиться ваша донька, — зізнався командир і

— Що? Що це має означати? — не повірив чолов'яга, — моє терпіння  закінчилося. 

Чоловік дістав із внутрішньої кишені куртки дивний пістолет і наставив його в груди Арчі, в цей момент Фаї спробувала вибити зброю із його руки та  він легко вирубив її швидким рухом ліктя, все ж таки вона ще надто недосвідчена проти такого противника. Командиру загону вартувало великої волі, щоб не сіпнутися до неї і зберегти спокій

— Відповідай, де вона,  поки  ми не перебили твій жалюгідний гурт. Мої хлопці зараз відловлять  решту дівок і ...

Арчі ледь помітним рухом кісті створив тонку іскристу голку і помахом руки направив її в ногу старому, той одразу завив від жалючого болю, його рука смикнулася, але він встиг натиснути на курок, після чого сам звалився на землю в корчах. Арчі спробував відскочити в сторону, але із пістолета до нього вже летів снаряд у формі малесенького тризуба. Він лише злегка зачепив плече, та тіло одразу прошило диким болем він  не міг вдихнути, не міг навіть закричати від болю просто звалився на землю звивався і скручувався.  Останнє, що він почув  це крик Августини, а потім його свідомість затягла темна душна ніч.

***

Головою метою Арчі була навіть не операція на кордоні і не зупинити черговий конфлікт з Близнюками, він вважав не справедливим, що Верховним серед Левів обрали його названого брата. Ні, спочатку він прийняв його, полюбив  і всяко намагався допомагати в його бажанні стати Верховним і дарма, що це було саме його мрією дитинства, і він  про це заявив ще в день їхнього знайомства. Заради щастя матері  він ніколи не сперечався з братом і готовий був відійти в тінь. Ось тільки Верховний все більше ставав надутим індиком, а не поважним Левом, його поїдала гординя, він все менше думав про інтереси і права своїх підданих і робив багато дурних, на думку Арчі, рішень. Він  дуже багато думав і вирішив, що наразі єдине, що він може зробити це саботаж, провалити місію, дозволити Близьнюкам провести їх жалюгідний ритуал в ніч чермісяця, нічого катастрофічного від цього не буде. Він навіть сам не знав чи може існувати щось таке небезпечне не говорячи  вже про те, щоб Близнюки заволоділи такими знаннями.  А ця команда невдах дуже добре вписалася в його план, інакше він би ніколи не пішов на серйозну місію з ними. От тільки про дивну дівчину він не міг зрозуміти до кінця чи вона стане йому в нагоді чи завадить. Головне, самому не заплутатися в своїх же хитросплетіннях.

В ході роботи з його командою він   змінив думку і захотів все зробити, як слід та втерти носа цим нахабним  Близьнюкам, але  після ворожого  нападу на їх табір Арчі ледь відкачали так, як  у цих  виродків була дивна та дуже дієва зброя. А от що ще дивніше, так це те, що весь  час його безтями за ним доглядала саме їх нав'язлива самополонянка. Як виявилося це не вона привела ворогів, а її відсутність в таборі пояснила тим, що вночі бігала до печери зі схованим озером, а коли ж повернулася і побачила чудову картину бійки і купи розкиданих тіл ця діва так розізлилася, що надавала всім тумаків. Навіть, своєму пораненому батьку. Про що вони говорили ніхто не знає, але в результаті вони пішли на свою територію зализувати рани, а її залишили тут.

— Нащо ти це робиш? — ледь прохрипів хлопець в своєму наметі. 

— Як нащо? Мені потрібно тебе вилікувати, а для цього ти маєш пити цю отруту, ой точніше отриману мною настоянку маєш пити, — легко відгукнулася дівчина і піднесла  кружку  до його рота, хоча сама тримала обличчя подальше і морщила ніс від чарівного аромату. 

— Не роби... Із себе... Дурненьку. Ти ... Рр розумієш про що я.

Дівчина шумно видихнула, різко відсмикнула від нього руку і трішки відсіла, покусала  із середини губи чи то придумувала чергову нереальну історію, чи то наважувалася вперше сказати правду. 

— Та не знаю я. НЕ ЗНАЮ. Зрозумів? Пий давай, — вона силою  всунула йому кружку при цьому боляче стукнула по зубам, влила в нього гидотну рідину, поки він не почав кашляти, а надлишки полилися по щокам і під голову на подушці — мені, мені не подобається те чим займається мій батько. Я не хочу жити за його правилами, він просто одержимий ненавистю до Левів і готовий мститися за будь-яку ціну. Але це не моя битва.

1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місія рангу С , Леля Срібна », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Місія рангу С , Леля Срібна "