Читати книгу - "Мявчик та Вогник: Врятувати Різдво, Герцог Фламберг"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
"Хто там сміється?" - подумав Вогник, прислухаючись.
Він обережно прочинив одні з дверей і зазирнув всередину. Це була велика зала, заповнена сніговими монстрами. Монстри були різної форми і розміру, але всі вони мали гострі кігті і зуби, а їхні очі горіли злістю. Вони сиділи за довгим столом, поїдаючи якісь страви, що виглядали досить несмачно.
"Фу, і що вони їдять?" - подумав Вогник, морщачи ніс.
Раптом він помітив серед монстрів знайому фігуру. Це була Шапка! Вона сиділа на голові у одного з монстрів і щось йому розповідала, активно жестикулюючи.
"Шапка!" - зрадів Вогник. - "Як вона сюди потрапила?"
Він вирішив підлетіти ближче, щоб краще її розгледіти. Але в цей момент Шапка помітила його і голосно вигукнула:
"Вогнику! Я тут!"
Монстри почули її крик і обернулися. Вони побачили Вогника і з ревом кинулися до нього.
"Ой-ой-ой!" - скрикнув Вогник і кинувся тікати.
Монстри погналися за ним, розштовхуючи один одного і перекидаючи стіл зі стравами. Вогник летів щодуху, намагаючись втекти від розлючених монстрів.
Він вилетів з зали і помчав коридором, сподіваючись знайти вихід. Але монстри не відставали. Вони бігли за ним, розмахуючи кігтями і гарчачи.
Вогник зрозумів, що йому не втекти. Він різко зупинився і обернувся до монстрів.
"Ану, забирайтеся звідси!" - крикнув він, випускаючи з ніздрів струмінь полум'я.
Монстри злякалися і відскочили назад. Вони не очікували, що маленький дракончик може дихати вогнем.
"А тепер слухайте мене уважно", - сказав Вогник. - "Я прийшов сюди з друзями, щоб повернути різдвяні прикраси, які викрав ваш господар. Якщо ви нам не допоможете, ми спалимо весь ваш замок!"
Монстри перезирнулися. Вони не хотіли, щоб їхній замок згорів.
"Добре", - сказав один з монстрів. - "Ми вам допоможемо. Але ви повинні пообіцяти, що не зашкодите нам".
"Ми обіцяємо", - сказав Вогник. - "А тепер ведіть нас до вашого господаря".
Монстри провели Вогника до великої зали, де сидів на крижаному троні Крижаний Дух. Дух був високим і худим, з блідою шкірою і довгим білим волоссям. Він був одягнений в білу шубу, а на голові у нього була крижана корона.
"Хто ти такий?" - запитав Крижаний Дух, похмуро дивлячись на Вогника.
"Я - Вогник", - відповів дракончик. - "І я прийшов сюди, щоб повернути різдвяні прикраси, які ти викрав".
"Ха-ха-ха!" - засміявся Крижаний Дух. - "Ти думаєш, що можеш перемогти мене? Я - володар вічної зими! Я найсильніший чарівник у цьому вимірі!"
"Можливо", - сказав Вогник. - "Але ми теж не промах. У нас є Мявчик, який дихає вогнем, Муся, яка вміє чаклувати, і Шапка, яка... ну, вона просто Шапка".
"Шапка?" - здивувався Крижаний Дух. - "Що за нісенітниця?"
"О, вона не така проста, як здається", - сказав Вогник, хитро підморгуючи.
Він покликав Мявчика і Мусю, які тим часом підійшли до замку. Вони увійшли до зали і стали поруч з Вогником.
"Ну що, Крижаний Дух", - сказав Мявчик, рішуче ступаючи вперед. - "Ми прийшли за нашими різдвяними прикрасами. Віддай їх нам по-доброму, і ми підемо з миром".
"А якщо я відмовлюся?" - запитав Крижаний Дух, і його очі заблищали злістю.
"Тоді ми заберемо їх силою", - відповіла Муся, готуючись до чаклування.
"Ха-ха-ха!" - знову засміявся Крижаний Дух. - "Ви думаєте, що можете перемогти мене? Я вам покажу, на що я здатний!"
Він підняв руки, і Зала наповнилася крижаним вітром, що закружляв навколо героїв, намагаючись заморозити їх. Мявчик відчув, як шерсть у нього на спині стає дибки, а лапи починають німіти від холоду. Вогник інстинктивно притиснув крила до тіла, намагаючись зберегти тепло. Муся міцніше стиснула рюкзак, відчуваючи, як магічна книга заклинань всередині починає вібрувати.
"Ну тримайся, Крижаний Дух!" - гаркнув Мявчик і видихнув потужний струмінь полум'я.
Полум'я вдарило в Крижаного Духа, але той лише відмахнувся, ніби від набридливої мухи. Крижаний вітер посилився, намагаючись збити Мявчика з ніг.
"Твоє полум'я мені не страшне, котику!" - засміявся Крижаний Дух. - "Я - володар льоду і снігу! Ти не зможеш мені зашкодити!"
"Подивимося!" - крикнула Муся і почала чаклувати.
Вона швидко гортала сторінки магічної книги, шукаючи потрібне заклинання. Нарешті вона знайшла його і голосно промовила:
"Силою вогню і льоду, заклинаю тебе, снігова буре! Зв'яжи Крижаного Духа і не дай йому рушити з місця!"
З її лап вирвався потік магічної енергії, який перетворився на снігову бурю. Буря закрутилася навколо Крижаного Духа, утворюючи кокон з льоду і снігу. Дух спробував вирватися, але магія Мусі була надто сильною.
"Що це?" - здивовано вигукнув він. - "Я не можу рухатися!"
"Тепер наша черга!" - крикнув Вогник і кинувся до Крижаного Духа.
Він підлетів до нього і почав смикати його за бороду, кусати за ніс і дряпати кігтями. Крижаний Дух гарчав і ревів, але не міг нічого вдіяти.
"Припини! Припини негайно!" - кричав він. - "Ви ще пошкодуєте про це!"
"Не думаю", - сказав Мявчик, підходячи до Крижаного Духа. - "Тепер ти в нашій владі. Віддай нам різдвяні прикраси, і ми тебе відпустимо".
"Нізащо!" - гаркнув Крижаний Дух. - "Я ніколи не віддам вам магію Різдва! Вона належить мені!"
"Тоді ми заберемо її силою", - сказала Муся і знову почала чаклувати.
Вона промовила нове заклинання, і крижаний кокон, в якому був закований Крижаний Дух, почав тріскатися. З кожною тріщиною з нього вилітали різдвяні прикраси - кульки, гірлянди, іграшки. Вони кружляли в повітрі, наповнюючи залу святковим сяйвом.
"Ні! Ні!" - кричав Крижаний Дух, бачачи, як його скарби повертаються до своїх власників. - "Це нечесно! Ви не можете цього зробити!"
Але його протести були марними. Магія Мусі була надто сильною. Крижаний кокон розколовся на дрібні шматочки, і Крижаний Дух впав на підлогу, перетворившись на маленьку крижинку.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мявчик та Вогник: Врятувати Різдво, Герцог Фламберг», після закриття браузера.