Читати книгу - "Місія: Врятувати Різдво , Roman Havrik"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ранок почався з тихого дзвону. Софія відкрила очі і побачила, що кришталевий кулон на її шиї світиться яскравіше, ніж учора ввечері. За вікном ще було темно, але перші промені зимового сонця вже починали забарвлювати небо у ніжно-рожеві кольори. На підвіконні сиділа Сніжинка, створюючи на склі химерні візерунки легким дотиком своїх крихітних пальців. Помітивши, що Софія прокинулась, фея радісно змахнула крильцями. "Доброго ранку!" - прошепотіла вона. "Ти готова до пригод?" Софія сіла на ліжку, міцно стискаючи кулон. "Так, але... куди ми підемо?" "У місце, яке ти ніколи не змогла б знайти сама", - відповіла Сніжинка з загадковою усмішкою. "Але спершу нам потрібно дочекатися ще когось."
Наче у відповідь на її слова, у кімнаті з'явилася нова істота. Це був маленький ельф, одягнений у зелений костюм з червоними вставками. Його загострені вуха прикрашали крихітні дзвіночки, а на носі були круглі окуляри. "Дозвольте відрекомендуватися", - сказав він, вклоняючись. "Мене звуть Тінкербелл, я головний інженер різдвяних іграшок у майстерні Санти. Принаймні... був ним до недавнього часу." "Що сталося?" - запитала Софія, зачарована появою ельфа. Тінкербелл зітхнув, присідаючи на край письмового столу. "Все почалося кілька тижнів тому. Спочатку це були дрібниці - іграшки, які ми створювали, втрачали свій блиск, механічні іграшки працювали не так гладко, як зазвичай. Але потім... потім захворів Санта."
"Його магія почала слабшати", - продовжив ельф, нервово крутячи ґудзик на своєму жилеті. "А без магії Санти немає Різдва. Розумієш, його магія - це не просто здатність літати на санях чи спускатися димоходом. Це сама суть Різдва - віра, радість, дива. Без неї подарунки стають просто речами, без тієї особливої іскри, яка робить їх чарівними." Софія відчула, як її серце стискається від цих слів. "Але ж має бути якийсь спосіб допомогти!" "Є одна легенда", - втрутилася Сніжинка, злітаючи з підвіконня і кружляючи навколо кімнати. "Про Кришталь Першого Снігу - той самий, що висить у тебе на шиї. Кажуть, що він може відновити будь-яку магію, якщо знайти всі його частини." "Частини?" - перепитала Софія, дивлячись на свій кулон. "Так", - кивнув Тінкербелл. "Колись давно кришталь був розділений на чотири частини, щоб його сила не потрапила в неправильні руки. У тебе одна з них - та, що зберігає чистоту і невинність дитячої віри в дива."
"А де інші частини?" - запитала Софія, вже здогадуючись, що відповідь їй не сподобається. "Це і є наша головна проблема", - зітхнув ельф. "Ми знаємо, що вони десь є, але їх точне місцезнаходження невідоме. Єдине, що ми знаємо напевно - твій кристал може допомогти знайти інші." "Як?" "Він реагує на присутність інших частин", - пояснила Сніжинка. "Чим ближче ви до них, тим яскравіше він світиться. І саме тому ми тут. Нам потрібна твоя допомога, Софіє." Дівчинка встала з ліжка і підійшла до вікна. Надворі продовжував падати сніг, і тепер вона бачила, що деякі сніжинки рухаються не так, як інші - вони танцювали у повітрі, створюючи химерні візерунки. "Що я маю робити?" - запитала вона рішуче.
"Спершу", - сказав Тінкербелл, дістаючи з кишені щось схоже на компас, але з багатьма стрілками різних кольорів, - "ми повинні відвідати Таємну Майстерню. Там зберігаються всі записи про магічні артефакти, і, можливо, ми знайдемо підказки про місцезнаходження інших частин кристалу." "Але як ми туди потрапимо?" - запитала Софія, згадуючи, що надворі ще дуже рано, і бабуся, напевно, спить. "О, це найцікавіша частина!" - засміялася Сніжинка, створюючи в повітрі маленький вихор зі сніжинок. "Ми скористаємося Сніговим Порталом. Але спершу тобі треба тепло одягнутися. Там, куди ми йдемо, дуже холодно." Софія швидко одяглася, намагаючись робити це якомога тихіше, щоб не розбудити бабусю. Вона надягла теплий светр, зимові штани, чоботи та пухову куртку. Не забула також шапку, шарф та рукавички.
"Готова?" - запитав Тінкербелл, піднімаючи свій незвичайний компас. Софія кивнула, міцно стискаючи в руці щоденник прабабусі, який вирішила взяти з собою. Сніжинка створила у повітрі великий сніговий вихор, який почав крутитися все швидше і швидше, поки не перетворився на сяючий портал. "Просто крокуй вперед і не бійся", - підбадьорила її фея. Софія глибоко вдихнула і зробила крок у портал. На мить все навколо закрутилося, стало біло-блакитним, і вона відчула, ніби летить. А потім її ноги торкнулися твердої поверхні. Коли світ навколо перестав крутитися, Софія побачила, що стоїть посеред величезного засніженого поля. Вдалині виднілися гори, їх вершини губилися в хмарах. Але найдивовижнішим було те, що прямо перед нею, немов виростаючи зі снігу, стояла велична будівля.
Це була Таємна Майстерня - величезна споруда, що нагадувала суміш старовинного замку та чарівного палацу. Її стіни були зроблені з якогось матеріалу, що мерехтів і переливався у світлі північного сяйва, яке танцювало над дахом. Численні вежі підносилися високо в небо, а з димарів виходив різнокольоровий дим, створюючи в повітрі казкові візерунки. "Вражаюче, правда?" - посміхнувся Тінкербелл, спостерігаючи за реакцією Софії. "Це одне з найдавніших магічних місць у світі. Тут створюються не просто іграшки - тут народжується різдвяна магія." Вони підійшли до величезних дерев'яних воріт, прикрашених різьбленням у вигляді різдвяних символів. Тінкербелл дістав з кишені маленький золотий дзвіночок і подзвонив тричі. Ворота повільно відчинилися, відкриваючи їх погляду дивовижний світ всередині.
У величезному холі кипіла робота - десятки ельфів метушилися туди-сюди, несучи різноманітні деталі, інструменти та напівготові іграшки. Але Софія одразу помітила, що щось не так - кольори здавалися тьмянішими, ніж мали б бути, а обличчя ельфів були стурбованими. "Раніше тут все сяяло", - тихо сказав Тінкербелл, ведучи їх через хол до великих гвинтових сходів. "Магія була всюди - в повітрі, в стінах, у кожній створеній іграшці. Але тепер... тепер все згасає." Вони піднялися сходами на кілька поверхів, проходячи повз різні майстерні. В одній кімнаті ельфи збирали механічних роботів, в іншій - розфарбовували ляльок, у третій - плели м'які іграшки. Але всюди Софія помічала одне й те саме - відсутність тієї магічної іскри, про яку говорив Тінкербелл. Нарешті вони зупинилися перед старовинними дверима з темного дерева. На них був зображений той самий символ, що і на кулоні Софії - сніжинка з кристалом всередині.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місія: Врятувати Різдво , Roman Havrik», після закриття браузера.