Читати книгу - "Сережка Восьми світів, Фіголь Анастасія"

Марина повернулася в галерею наступного дня, щоб забрати сережку. Однак інспектор Ткач спочатку вагався:

— Ти впевнена, що знаєш, із чим маєш справу?

— Ні. Але якщо залишити її тут, це тільки ускладнить справу, — відповіла Марина.

Взявши сережку, вона вирушила до Артема. Лабораторія розташовувалася у старій будівлі за містом. Артем чекав її у своїй кабінеті, де комп’ютери й обладнання миготіли різнокольоровими вогниками.

— Добре, давай подивимось, — сказав він, беручи сережку за допомогою спеціального пристрою.

Він помістив прикрасу в прозору капсулу, і машини почали аналіз. Але раптом приміщення наповнилося тривожним сигналом.

— Що це? — запитала Марина.

— Енергія… неймовірно потужна! Це не може бути природним матеріалом! — вигукнув Артем.

Раптом світло згасло. Марина почула чийсь голос у темряві:

— Віддайте артефакт.

Невідомі в чорних плащах увірвалися в лабораторію. Артем намагався заблокувати двері, але вони вже оточили їх.

— Марино, сережка має інші властивості, ніж я думав. Вона… може відкривати портали! — прошепотів Артем.

— Як це зупинити? — запитала вона.

— Треба її активувати, але це ризиковано.

Незнайомці кинулися на них, і в останню мить Марина схопила сережку. Її пальці обпекло теплом, а навколишній простір почав змінюватися.

— Ні! Не зараз! — вигукнув один із нападників, але вже було пізно.