Читати книгу - "Відмічена, Христина Вілем"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Три місяці. Три неймовірно довгі і неймовірно короткі місяці. Я впивалась життям і проживала кожен день, наче останній. Я скидалась на божевільну… ні – божевільно щасливу жінку. Мої дні були напоєні щастям, а ночами мені снився Крук. Він шукає мене.
Як довго Крук тут? Як довго він ховався за пеленою снігу? Чи бачив він мого коханого? Чи бачив, нас у шалі пристрасті? І що буде тепер?
Я не хочу відмовлятись від кохання, від мрій, від життя. Я не хочу чути думок і одного дня зрозуміти, що він мене боїться, що більше не кохає, що я потвора, зло…
… бо я належу йому, Крук моєї бабусі, належу по праву крові. Хто була та перша жінка нашого роду, яка віддала своє життя в обмін на дар?..
Крук голосно стукнув у шибку і протяжно каркнув. Він нервує, він незадоволений, він хоче уваги, хоче, щоб я торкнулась його. Бо?.. я задовго була без нього і не відчуваю нічого – не лише ні думок, ні емоцій, я не відчуваю Крука. Я спустошена, налякана, але поки що він не має наді мною влади. Так, наче ще жива бабця і він чекає на мене. І це мій шанс…
Я витираю сльози і підходжу до вікна. Крук нетерпляче тупцює, на дворі холодно, мороз, сніг. Вітер здіймає сніжинки з підвіконня і закручує їх у тугу спіраль. Пір’я на спині птаха настовбурчується, але він твердо вмостився на підвіконні і прошиває мене поглядом.
Так не хочеться відкривати вікно і випускати із кімнати повітря, у якому все ще відчувається аромат шаленої ночі. Я не хочу дивитись на нього, не хочу торкатись, не хочу схибити. Але я мушу.
Я усміхаюсь і відкриваю вікно. Крук уважно дивиться мені в очі і я здригаюсь від того погляду.
Він знає?
Простягаю руку.
Ні, він просто чекає на мій дотик.
Ще мить – і я вхоплю його за шию.
Як холодно, як страшно.
Не буде його – не буде кому належати…
Крук з усієї сили дзьобає мене в руку і, змахнувши крилами, повільно зривається з підвіконня.
- Ідіотка…
З рани йде кров, рука нестерпно болить. Але разом з кров’ю зникає такий ненависний мені малюнок птаха…
Я вільна?
Я вільна…
Я – вільна!
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відмічена, Христина Вілем», після закриття браузера.
