Читати книгу - "'ти вбив мого Кота', Марті"

Сцена 14: «Останній погляд» 

Ранок. 

Головний герой йде вулицею, залишаючи за собою згарище кримінальної імперії. Його обличчя нічого не виражає – лише втома і порожнеча. 

Він заходить у свій будинок. 

Все так само, як тієї ночі. Лише тиша. 

Він повільно знімає куртку, кидає її на диван. Потім нахиляється, відкриває маленьку коробку з улюбленими ласощами кота. Бережно бере одну і кладе на підлогу. 

Ніхто не приходить її забрати. 

Герой сідає поруч. Дістає старе фото – він і його кіт, зняті десь на підвіконні. 

Його пальці тремтять, коли він проводить по зображенню. 

Флешбек:
(Кілька коротких спогадів, розмитих, теплих.)
— Як кіт стрибав йому на плечі.
— Як терся мордочкою об його руку.
— Як муркотів, засинаючи поруч. 

Герой дивиться на фото. 

Його обличчя нарешті змінюється. 

Очі наповнюються сльозами. 

Одна з них повільно скочується по щоці. Він не витирає її. 

Замість цього він бере коробку ласощів і ставить її на полицю. 

— Спи спокійно, малий. 

Камера від’їжджає. 

Темрява. 

Фінальні титри під важку метал-музику. 

---
 

Кінець