Читати книгу - "Чарівна Лоліта: Тіні Королівства (частина 1), Віккі"

Лоліта, подруги й гноми приголомшено дивилися на чарівника, вимагаючи пояснень.

— Я... — почав чарівник. — Я завжди був поруч. Я спостерігав за Лолітою, охороняючи її. Її батько... він був ельфом, і я знаю, що її шукають, щоб убити.

Усі були шоковані, і серце Лоліти забилося швидше.

— Як це? — запитала Вікторія, нервово оглядаючи кімнату.

Чарівник важко зітхнув і вигукнув:

— Вам потрібно йти негайно! Це надто небезпечно!

— Ми не покинемо Лоліту! — твердо сказала Вікторія, дивлячись на своїх друзів. — Ми будемо з нею. Ми виконаємо свою місію — врятуємо принцесу й знайдемо її батька!

Максуд і хлопці переглянулися, не вірячи в те, що відбувається, але розуміли, що це їхній шлях. Вони не могли залишити дівчат у біді, бо відчували, що їхні долі переплелися з Лолітою.

— Ми з вами, — сказав Максуд, вирішивши захищати дівчат.

Вони почали збирати речі, готувати їжу і незабаром вийшли на вулицю. Вранці чарівник підняв свій посох і здійснив телепортацію. Лоліта, зібравши всі свої думки, раптом відчула жаль через сварку з матір’ю.

— Не хвилюйся, Лоліто, твоя мати все зрозуміє, — пояснив чарівник, дивлячись на неї своїми мудрими очима.

Але раптом Лоліта побачила, як її мама вибігла з дому й швидко підійшла до неї з важливою річчю в руках.

— Це тобі, — сказала вона, простягаючи Лоліті амулет. — Бережи себе, донечко. Я вірю в тебе.

Лоліта обійняла свою маму, її голос змішався з обіцянкою:

— Я поверну твого чоловіка, мамо. Я обіцяю!

Тепер, з амулетом на шиї, Лоліта та її друзі стрибнули в портал, який відкрив чарівник. І ось вони опинилися в королівстві.

— Ласкаво просимо до королівства, — сказав чарівник, опускаючи посох, і вони рушили в дорогу.

На маленьких поні, разом із гномами, що їх супроводжували, вони йшли стежкою, долаючи ліси й поля, прямувавши до центру королівства. Лоліта із захопленням оглядалася довкола. Всі вони не могли повірити своїм очам — вони опинилися у справжній казці.

Друзі тихо перемовлялися між собою, ніби не вірячи, що це відбувається насправді, а не уві сні. Це було справжнє чарівне королівство, і їхня місія тільки починалася.