Книги Українською Мовою » 💛 Дитяча література » Майнкрафт: Пригоди в Рост Нікітосі, Стружик Лев 📚 - Українською

Читати книгу - "Майнкрафт: Пригоди в Рост Нікітосі, Стружик Лев"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Майнкрафт: Пригоди в Рост Нікітосі" автора Стружик Лев. Жанр книги: 💛 Дитяча література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 13
Перейти на сторінку:
Розділ 2. Розмовна поїздка

Микита і Максим зручно вмостилися у вагонетці, яка, набравши швидкість, мчала крізь ліси й пагорби, наближаючись до Рост Нікітоса. Їхній маршрут лежав через відкриті простори, поля й невеликі річки, де зрідка зустрічалися місцеві звірі, що здивовано дивилися на наших мандрівників.

Максим, не втримавшись, обернувся до Микити і з цікавістю запитав:

— Микито, ти ж, мабуть, там побував? Розкажи вже мені нарешті, чим він особливий, цей твій Рост Нікітос.

Микита кивнув, посміхаючись від задоволення. Він любив ділитися своїми враженнями про місця, які відвідував, а особливо коли розмова заходила про велике місто, яке тепер вони наближалися побачити разом.

— О, Рост Нікітос, — почав він із гордістю. — Це справжній центр нашого світу. Там усе: і величезні торгові площі, і бібліотеки, і навіть канчелі — величезні будівлі, де продають що завгодно: від квітів до глини.

— Та ну! — сказав Максим, недовірливо піднявши брови. — І що, там усі такі… Ну, розумні?

— Атож, Максиме! Там народ вчений, як ніде більше. Вони так і розмовляють: „Шановний добродію, чи не скажете ви, котра година?” або „Перепрошую, пане, але це місце вже зайнято”. Немає їм рівних, коли йдеться про ввічливість і манери. Не скумоїди ж якісь там чи дурмоїди, як інші, — підморгнув Микита.

— Оце-то так! А я думав, що в Скармарловці народ і так наче не дурний. Але ж бачиш, які там усі розумні! — Максим зупинився, задумавшись, а потім спитав: — А ще… От ти ж казав, що там навіть істоти різні є, не такі, як у нас. Це правда?

— Абсолютно! Знаєш, наприклад, там живуть так звані „мечоносці” — велетенські риби з неймовірними плавцями, які у водах нашого Поку точно не зустрінеш. Вони, як справжні, — відповів Микита, очікуючи враження на обличчі друга.

— Ух ти! Неймовірно… А ще хто? Хто там, у Рост Нікітосі, у самому центрі світу?

— Ну, на торговій площі — повір мені! — є лисиці, яких вивчили торгувати! Уявляєш собі? Стоїть собі лис у червоній шапці, продає якісь квіти. І уяви собі: підходиш до нього, а він тобі такий: „Купуєш? Чи дурень, як цей скумідал, що ходить без копійки?”

— Ти жартуєш! — засміявся Максим. — Лис у шапці? Та це якийсь цирк!

— Та отож! — розсміявся у відповідь Микита. — Рост Нікітос — то не Скармарловка чи Скрутськ, де всі знають кожного скелета чи крипера! Там усе інше. Ну, хіба можна порівняти?! І скелетам у Рост Нікітосі також нема діла до нас.

Згадуючи попередні пригоди, Максим нахмурився.

— Порівнюєш із нашими минулими пригодами, га? — запитав він, нахилившись ближче до Микити. — Як тобі битва з Босом Скелетосом у Скармарловці? А ця дурна боїця з Ендер-Викликачем у Скрутську? Гандал, який вони там влаштували, досі в голові не вкладається…

Микита кивнув, теж трохи помрачнівши, хоча й посміхався, згадуючи ті пригоди:

— Це було щось… Бос Скелетос! Ой, скільки разів я вже думав, що ми не виживемо в тій битві. Але ми здолали його, викинули у лаву, яка застигла на наших очах, а жителі пізніше його закопали. А пам’ятаєш, як жителі ще пам'ятник йому поставили? Написали: „Бос Скелетос назавжди вмер! Здохла ця тварюка!” Ха-ха-ха!

— Так, якби не ми, його скелети захопили б містечко й знищили все, що там дороге, — підтвердив Максим. — А Скрутськ? Якби не дощ, який ми встигли викликати, Ендер-Викликач і його ендермени залишили б після себе пустку!

— Ой, скумідал цей Ендер-Викликач! Та ще й хитрий, як лис! — сказав Микита. — Він думав, що ми піддамося, а ми ж тоді йому показали! Пам’ятаєш, як він з останніх сил кричав: „Я ще повернуся!” А де він тепер? Його в тому дощі рознесло на шматочки.

Максим кивнув, злегка посміхаючись. Було приємно відчувати, що їхні подвиги лишили відбиток у пам’яті тих містечок.

— І ось тепер, ми знову мчимо до пригод, — сказав Максим, радісно посміхаючись. — Ну, сподіваюся, там буде більше приємних пригод, ніж небезпечних.

— О, ще б пак! Рост Нікітос — то не просто центр, то цілком інший світ. Тільки не надійся на те, що гандалу там не буде, — підморгнув Микита. — Боїці там проходять щодня: то ринок перевіряють, то ще що. Звісно, вони називають це „охороною порядку”, але всі знають, що то просто час від часу когось вигнати, щоби всі на тому вчились.

Раптом вагонетка здригнулася і почала сповільнюватися. Микита і Максим обернулися і побачили перед собою невеликий камінь, що лежав на рейках. Вагонетка різко зупинилася, й обоє хлопців ледь не посипалися один на одного.

— Ех, скумоїди ви, хто оце каміння на рейки кидає? — знервовано сказав Максим, піднявшись.

— Мабуть, від скелі відвалився, — припустив Микита, уважно оглядаючи рейки. — Не хвилюйся, це просто нещасний випадок.

Вони разом підняли камінь і відкинули його подалі з рейок, а потім обтрусили руки.

— Ну що, готовий продовжити? — усміхнувся Микита, повертаючись на своє місце у вагонетці.

— Так, звісно! Повний вперед! — вигукнув Максим, і вони знову натиснули на педаль, яка пришвидшила їхній транспорт, знову спрямовуючи їх у бік Рост Нікітоса.

Їхні обличчя сяяли від нетерпіння, і кожен з них у душі передчував нові пригоди, які чекали попереду.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 13
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Майнкрафт: Пригоди в Рост Нікітосі, Стружик Лев», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Майнкрафт: Пригоди в Рост Нікітосі, Стружик Лев"