Читати книгу - "Легенда забутого королівства, Валерія Чолак"

Після дивної ночі з книгою Лія прокинулася не від будильника, а від... музики. Ніжна мелодія линула з підвалу, мов хтось грав на старовинній арфі. Вона спустилася сходами, ледь торкаючись їх босими ногами, й побачила: книга знову була відкрита — тепер її сторінки світилися м’яким золотим світлом.

І тоді щось сталося.

Скриня біля стіни повільно почала рухатися вбік. За нею — стіна з розписами, які ніколи не було видно раніше. Лія торкнулася її, і малюнки ожили. Перед нею відкрився хід — таємний прохід у темний простір, у якому щось блищало.

Вона взяла ліхтар і зайшла. Коридор привів її до старовинної зали. У центрі стояло величезне дзеркало у золотій рамі. Але воно було не звичайним: у ньому не відбивалася Лія — там був інший світ.

Усередині дзеркала — високі вежі, чорне небо, літаючі острови й дивні створіння, схожі на тіней. У центрі стояла дівчинка… схожа на Лію, але з срібним волоссям і фіолетовими очима. Вона подивилася просто на Лію й сказала:

— Ти — остання. Нас двоє, але час тільки один. Вибір наближається.

І дзеркало вибухнуло яскравим світлом. Коли Лія розплющила очі — вона вже не була у своєму підвалі. Довкола — чужа земля, холодне повітря, і дивне місто, повне магії.

Її пригода почалася по-справжньому