Читати книгу - "Хочеш я твоїм кольором буду?, Tory Mel"

Мчить по шосе твоя машина —
Здається, у шаленому режимі.
Без даху — над головою лише небо,
Захід сонця помаранчевий… те, що треба.

Музика на всю, а я сміюся, ніби трішки божевільна.
Руки до неба, вітер грається з волоссям — я вільна.
Ти періодично позираєш на мене, щоб не відриватися від дороги,
Несміливо, вагаючись, опускаєш долоню мені на ногу.

Думки сплітаються у голові сильніше:
Між нами дружба? Чи, можливо, вже щось більше?
Мої пальці переплелися із твоїми…
До біса дружбу — ми закохані і божевільні!

Ти зупинишся на схилі, з якого видно усе місто,
Накинеш плед на спину, до рук — гітару візьмеш, звісно.
А я покладу голову до тебе на плече —
І подорож ця змінить наше життя усе.

З тобою — і без алкоголю, ніби із похмілля.
Хочеш, я твоїм кольором буду?
Помаранчевим — кольором легкого божевілля.

                                                                   22.04.2025