Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Помилка 📚 - Українською

Читати книгу - "Помилка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Помилка" автора Джеймс Паттерсон. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 62
Перейти на сторінку:
й назвала водієві свою домашню адресу.

Коли ми від'їжджали від аеропорту, на скло впали перші краплини дощу, і в моїй уяві враз постала така картина: у темні води річки поволі та невідворотно занурюється щось велике, масивне — усе глибше та глибше.

Мабуть, уперше за тривалий час я повелася відчайдушно, безтурботно й нерозсудливо.

Розділ З

Коли я ввійшла до свого темного порожнього будинку, уже лило ніби з відра. Скинувши промоклий діловий костюм і вдягнувши стару спортивну куртку та джинси, я відчула незначну полегкість.

А коли ввімкнула стереозапис, щоб насолодитися товариством блюзмена Стіві Рея Воґена, то відчула себе ще краще.

Потім вирішила не вмикати світла, а натомість дістала зі стінної шафи припалий пилом коробок зі свічками з ароматом квітів.

Будинок досить швидко став скидатися на церкву, а радше — на помешкання в одному дурнуватому відеокліпові Мадонни, де повсюди висять штори. Така асоціація надихнула мене ввімкнути на своєму айподі пісню «Я тебе вдягну» у виконанні її поп-величності й вивернути звук на всю котушку.

За двадцять хвилин у дверях задзеленчав дзвінок — то привезли відбивні з ягнятини, що їх я замовила дорогою додому.

Я забрала в хлопця-посильного брунатний пакуночок, пішла на кухню, нарізала часнику з лимоном та налила собі склянку «Санта-Марґеріти». Потім розігріла картоплю й почала накривати на стіл.

Для двох.

Після взяла пляшку «Санта-Марґеріти» й пішла нагору. Саме тоді я й помітила настійливе блимання червоного індикатора на своєму автовідповідачеві.

— А, привіт, Лорін. Це доктор Маркузе. Я саме виходжу з офісу й просто хотів повідомити, що ваші результати ще не прийшли. Розумію, ви чекаєте, тож щойно ми матимемо інформацію з лабораторії, я дам вам знати.

Відповідач клацнув і замовк. Відкинувши назад волосся, я глянула на себе в дзеркало й помітила легенькі зморшки на лобі та в куточках очей.

Уже минуло три тижні, як затримувалося моє місячне. Зазвичай це не є проблемою.

Та от тільки річ у тім, що я вважала себе безплідною.

Результати, про які говорив мій чуйний гінеколог, доктор Маркузе, стосувались аналізу крові й ультразвукового тесту. Саме він наполіг, щоб я пройшла це обстеження.

Ну от! Не встигла я переварити одну неприємність, а тут іще одна наступає їй на п'яти й дихає в потилицю.

«Цікаво, що розвалиться першим — моє здоров'я чи мій шлюб?» — подумала я.

— Спасибі, що з'явилися, докторе Маркузе, — промовила я у відповідач. — Ви, як завжди, дуже вчасно.

Розділ 4

Моє серце тьохнуло й занило. Вечеря на двох. І Пола серед цих двох не було.

Допивши призначену мені склянку вина, я зробила єдину розумну річ, котру можна було зробити за тих обставин: узяла пляшку з вином і пішла з нею нагору.

Там я налила собі третю склянку, витягла свою весільну фотографію та всілася на ліжко.

А потім сиділа, сьорбала вино й витріщалася на Пола.

Спочатку я не звернула особливої уваги на зміну в поведінці свого чоловіка, яка сталася після його останнього службового підвищення, коли він здобув дуже відповідальну посаду, пов'язану з напруженою працею. Звісно, я розуміла, що постійна напруга на роботі неминуче дасться взнаки, але я знала також, що кредитне фінансування було його спеціалізацією. Пол не раз казав мені, що це — його покликання і що ця робота добре йому вдається. Принаймні саме так він характеризував себе з професійного боку.

Тому я й не надала великого значення, коли Пол дещо відсторонився від мене, коли раптом почав уникати сідати разом зі мною за стіл, виявляв байдужість у ліжку. «Увага й зосередженість потрібні йому на роботі», — міркувала я. І заспокоювала себе: це ж ненадовго. Зараз він пришпорив себе, щоб досягти успіху, а потім — розслабиться. Або зазнає невдачі, бо бува й таке. Тоді я залижу його рани, і ми повернемось до колишнього, нормального ритму життя. І знову мене тішитимуть і його ямочки на щоках, і його чарівна посмішка. І ми знову станемо друзями-нерозлийвода.

Я витягла шухляду нічного столика й дістала звідти свій браслет-амулет. Його купив мені Пол на мій перший після нашого весілля день народження і не де-небудь, а в престижному дитячому магазині «Лімітед Ту». Я мала їх уже шість, але цей, найперший, був найулюбленішим — сердечко зі штучного діаманта. «На знак мого кохання», — сказав Пол, даруючи мені браслетку.

Не знаю чому, але ці нехитрі дрібнички, що були сентиментальним виразом щирого хлопчачого кохання, важили для мене в мільйон разів більше, ніж обіди в дорогих та престижних ресторанах, куди водив мене Пол, щоб відсвяткувати день моїх народин.

Цього року Пол повів мене до нового супермодного закладу «Пер Се», що відкрився в Тайм-Ворнер-Центрі. Але я так і не дочекалася подарунку — навіть після крем-брюле.

Він забув купити мені амулет. Забув або просто не схотів.

І це стало першою ознакою справжньої біди.

І біда не змусила на себе довго чекати: вона прийшла у вигляді молодої білявки, з якою я бачила свого чоловіка коло його офісу на Перпл-стрит і яку він водив до готелю «Сент-Реджис».

І про яку Пол нічого не сказав, нахабно збрехавши мені в обличчя.

Розділ 5

Я саме була на кухні, розкладаючи рожеві відбивні по сковороді з олією, що шипіла й стріляла, аж раптом хтось сильно постукав у вікно задніх дверей. Від несподіванки мій зголоднілий шлунок перестав бурчати й замовк. Я глянула на годинник мікрохвильовки.

Рівно одинадцята.

Нарешті. «Нарешті він прийшов», — подумала я, витерши з лоба піт кухонним рушником і підходячи до дверей. Це не сон. Це дійсно відбувається. Наяву.

Прямо тут.

Просто зараз.

Я глибоко-глибоко вдихнула повітря й відсунула засув.

— Привіт, Лорін.

— І тобі привіт. Чудово виглядаєш. Просто потрясно.

— Жартуєш? Я змок до нитки.

Краплі дощу, що їх занесло вітром на кухню, розсипалися по кахляній підлозі сузір'ям блискучих і мокрих зірок.

І тоді він увійшов. Вірніше, заполонив собою ввесь дверний проріз.

Його трапецієподібна постать висотою шість із лишком футів погано вміщалася в коридорі. У світлі свічок я помітила, що він нещодавно підстригся; його коротке волосся мало колір мокрого піску в тих місцях, де воно було найкоротшим.

Знову налетів вітер і кинув мені просто в обличчя дурманний запах одеколону, дощу та шкірянки, у якій мій гість приїхав до мене на мотоциклі.

«Здається, в одному зі своїх ток-шоу Опра Вінфрі присвятила пару годин такому психологічному стану», — подумала я, відчайдушно намагаючись знайти хоч якісь слова. Безневинний флірт на

1 2 3 4 ... 62
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Помилка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Помилка"