Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Макова війна, Ребекка Куанг 📚 - Українською

Читати книгу - "Макова війна, Ребекка Куанг"

11 638
0
29.03.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Макова війна" автора Ребекка Куанг. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 123
Перейти на сторінку:
на Жинь. — Що скажеш про цей абзац? Його значення ти розумієш?

Жинь розуміла, що намагався їй донести вчитель Фейжик.

Нікарці[1] вірили в суворо визначені соціальні ролі, жорстку ієрархію, в якій усі замкнені від народження. Кожен має власне місце під небесами. Князьки стають Воєначальниками, кадети — солдатами, а сирітки-продавчині з Тікані мають лишатися з іншими сирітками-продавчинями з Тікані. Кедзю задумували як засіб вирівнювання шансів на вищий статус, проте лише в заможного класу вистачало коштів найняти потрібних учителів своїм дітям, щоб вони змогли скласти цей іспит.

Ну а що, офігенно божественний порядок. Якщо заміжжя за грубим стариганем і є її написаною роллю на цій землі, то Жинь намірилася її переписати.

— Це означає, що я добре запам’ятовую довгі абзаци незрозумілого тексту, — сказала вона.

Якийсь час учитель Фейжик мовчав.

— Ейдетичної пам’яті ти не маєш, — врешті промовив він. — Я вчив тебе читати. Я б знав.

— Не маю, — визнала вона. — Але я вперта, наполегливо вчусь і справді не хочу заміж. Щоб вивчити напам’ять Мендзи, мені знадобилося три дні. Це була коротка книжка, тож, імовірно, на довші тексти піде тиждень. Але скільки текстів у переліку Кедзю? Двадцять? Тридцять?

— Двадцять сім.

— То я вивчу їх усі. Усі до одного. Цього вистачить, щоб скласти Кедзю. Інші предмети не такі складні, найчастіше спотикаються саме на класичних текстах. Ви ж самі мені це говорили.

Тепер очі вчителя Фейжика звузилися, вираз обличчя вже був не скептичним, а задумливим, немовби він щось підраховував. Вона впізнала цей вираз. Саме таким ставало його обличчя, коли вчитель намагався спрогнозувати виграш у «Підрозділах».

У Нікані успіх учителя залежав від його репутації за результатами Кедзю. Якщо абітурієнти вступали до академії, то це приваб­лювало клієнтів. Більше учнів означало більше грошей, а для азартного гравця, котрий загруз у боргах, як учитель Фейжик, кожен новий учень важливий. Якщо Жинь складе вступний іспит до академії, наступний приплив учнів може витягнути Фейжика з обтяжливих боргів.

— Цього року малий набір, так? — наполягала вона.

Він скривився.

— Посушливий видався рік. Звісно, набір невеликий. Як багато родин захочуть платити за навчання, якщо діти все одно майже не мають шансів на вступ?

— А от я зможу вступити, — сказала вона. — І коли вступлю, ви матимете студентку, яка склала вступний іспит до академії. Як гадаєте, це вплине на набір учнів?

Він похитав головою.

— Жинь, я не можу брати з тебе гроші за навчання, спираючись на саму лиш віру.

Тут вимальовувалася ще одна проблема. Дівчина зібралася з духом і глянула вчителю у вічі.

— Все гаразд. Я не зможу платити за навчання.

Її слова помітно спантеличили вчителя.

— У крамниці я нічого не заробляю, — промовила Жинь до того, як він устиг щось сказати. — Товар не мій. Платні мені не дають. Потрібно, щоб ви допомогли мені підготуватися до Кедзю безкоштовно і вдвічі швидше, ніж готуєте інших учнів.

Учитель Фейжик знову захитав головою.

— Моя люба дівчинко, я не можу… Це…

Настав час розіграти останню карту. Жинь витягла з-під стільця шкіряну сумку й кинула її на стіл. Вона вдарилась об деревину з глухим приємним звуком.

Учитель Фейжик жадібно простежив очима, як Жинь ковзнула рукою в сумку й витягла важкий пакунок із солодкавим запахом. А потім ще один. І ще один.

— Тут добірного опіуму на шість таелів, — спокійно промовила вона.

Шість таелів — це половина річного заробітку вчителя Фейжика.

— Ти поцупила його у Фанів, — зніяковіло сказав він.

Вона знизала плечима.

— Контрабанда — складний бізнес. Фани усвідомлюють ризики. Пакунки постійно губляться. Сумніваюся, що вони повідомлять про це міську владу.

Фейжик смикав себе за довгі волосини в бороді.

— Я не хочу заступати шлях Фанам.

Він мав підстави боятися. Люди в Тікані не перетиналися з тітонькою Фан, якщо дбали про свою безпеку. Ця жінка була терплячою та непередбачуваною, як змія. Могла зачаїти кривду й не виказувати її роками, а потім добре продумано вразити отруйним жалом.

Але Жинь замела сліди.

— Минулого тижня адміністрація порту конфіскувала одну партію, — сказала Жинь. — І тітонька ще не мала часу провести ревізію. Я просто позначила ці пакунки як втрачені. Вона не зможе їх відстежити.

— Але тебе все одно можуть побити.

— Не сильно, — Жинь силувано знизала плечима. — Їм не вдасться видати заміж пошкоджений товар.

Учитель Фейжик втупився в мішечок з неприхованою жадобою.

— Згода, — нарешті сказав він і потягнувся до опіуму.

Вона смикнула сумку так, щоб він не міг до неї дотягтися.

— Чотири умови. По-перше, ви беретеся мене вчити. По-друге, беретеся мене вчити безкоштовно. По-третє, ви не палите під час занять зі мною. І по-четверте, якщо ви кому-небудь вибовкаєте, звідки у вас цей опіум, я розповім кредиторам, де вас знайти.

Учитель Фейжик довго не відводив від Жинь погляду, а потім кивнув.

Вона прочистила горло.

— А ще я хочу взяти цю книжку.

Фейжик криво їй усміхнувся.

— А повія з тебе вийшла б жахлива. Ні краплини чарівності.

— Ні, — сказала тітонька Фан. — Ти потрібна нам у крамниці.

— Я вчитимуся вночі, — відповіла Жинь. — Або у вільний від роботи час.

Тітонька Фан насупилась і стиснула губи, намагаючись відчистити бруд зі сковорідки. У ній усе було грубим: вираз обличчя, неприхована нетерплячість та роздратування, голос, охриплий від крику на Жинь, на сина Кесеґі, на найманих контрабандистів, на дядька Фана, який без діла лежав у прокуреній кімнаті.

— Що ти йому пообіцяла? — підозріливо поцікавилася вона.

Жинь напружилася.

— Нічого.

Тітонька Фан раптом грюкнула сковорідкою по кухонному столу. Жинь позадкувала, злякавшись, що її крадіжку викрили.

— Та що ж такого поганого в заміжжі? — вимогливо запитала тітонька Фан. — Я вийшла за твого дядька ще молодшою, ніж ти зараз. Усі дівчата в цьому селищі повиходять заміж ще до шістнадцятиліття. Невже ти вважаєш себе аж настільки кращою за них?

Жинь відчула таке полегшення, що довелося стежити за тим, аби здаватися присоромленою, як і годилося.

— Ні. Не вважаю.

— Гадаєш, усе буде аж так погано? — тітонька Фан небез­печно стишила голос. — То в чому річ? Ти боїшся ділити з ним ліжко?

Цього Жинь навіть не обмірковувала, але тепер від самої думки їй стало нічим дихати.

Тітчині вуста скривилися в задоволеній посмішці.

— Перша ніч найгірша, запевняю. Затисни в зубах клапоть вати, щоб не прикусити язика. Не кричи, хіба що він цього захоче. Опусти голову й роби все, що він каже, стань його мовчазною домашньою рабинею, доки він тобі не повірить. А що далі? Ти почнеш частувати його опіумом, спершу потроху, хоча сумніваюся, що він ніколи раніше його не курив. А потім щодень даватимеш трохи більше. Роби це ввечері, якраз після того, як він закінчить із тобою, щоб опіум асоціювався в нього з задоволенням та владою. Давай більше й більше, аж доки він стане повністю залежним від опіуму й від тебе. Нехай це зруйнує його тіло та розум. Ти будеш заміжня за живим трупом, так, але матимеш його багатство, маєтності та владу. — Тітонька Фан нахилила голову. — То невже так боляче буде

1 2 3 4 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Макова війна, Ребекка Куанг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Макова війна, Ребекка Куанг"