Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Шлях королів. Хроніки Буресвітла 📚 - Українською

Читати книгу - "Шлях королів. Хроніки Буресвітла"

1 369
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шлях королів. Хроніки Буресвітла" автора Брендон Сандерсон. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 378
Перейти на сторінку:
уже після перших кількох зупинок.

Більшість? Отже, це було щось на зразок випробування? І Шаллан його успішно пройшла?

— Так, дійсно, — продовжувала Джасна із задумливістю в голосі. — Можливо, я і справді дозволю тобі подати клопотання щодо місця підопічної при моїй особі.

Приголомшена Шаллан заледве не спіткнулася. Клопотання? Але ж хіба вона вже цього не зробила?

— Ваша Світлосте, — проговорила Шаллан. — Я гадала, що… ваш лист…

Джасна кинула на неї пильний погляд:

— Я дала тобі дозвіл на аудієнцію, юна панно. Але не обіцяла взяти тебе в підопічні. Підготовка підопічної та турбота про неї потребують уваги, а зараз у мене нема на це ні часу, ні терпіння. Та якщо вже ти так далеко забралася, я візьму до уваги твоє прохання, але ти маєш розуміти, що в мене суворі вимоги.

Шаллан притлумила невдоволену гримасу.

— Хм, обійшлося без істерики, — зауважила Джасна. — Це добрий знак.

— Істерики, Ваша Світлосте? У світлоокої?

— Це, напевно, здивує тебе, — мовила принцеса сухо, — проте саме лишень належне поводження не забезпечить тобі жаданого місця. Наскільки ґрунтовні твої знання?

— Подекуди досить ґрунтовні, — відповіла Шаллан. А потім, повагавшись, додала: — А подекуди твердження про їхню наявність майже не мають під собою ґрунту.

— Дуже добре, — сказала Джасна.

Король попереду них, здавалося, поспішав, але був такий старий, що навіть ідучи у терміновій справі, пересувався повільно.

— Тоді давай оцінимо їх. Відповідай правдиво й не перебільшуй, оскільки я швидко викрию твою брехню. Але й не напускай на себе вдаваної скромності. У мене бракує терпіння на манірниць.

— Слухаю, Ваша Світлосте.

— Почнемо з музики. Як би ти оцінила свої здібності?

— У мене хороший слух, Ваша Світлосте, — чесно відповіла Шаллан. — Мене навчали грі на цитрі та флейті, але моя сильна сторона — голос. Я навряд чи опинюся серед найкращих співаків, яких ви чули, але й до найгірших мені виявиться далеко. Більшість історичних балад я знаю напам’ять.

— Тоді я хочу почути рефрен зі «Співунки Адрін».

— Тут?

— Я не люблю повторювати свої накази двічі, дитя моє.

Шаллан зашарілася, але почала співати. Це був не найкращий її виступ, проте голос звучав чисто, та й у словах вона не збилася.

— Добре, — сказала Джасна, коли Шаллан зупинилася, щоби набрати повітря. — А як справи з мовами?

Дівчина на хвильку затнулася, силкуючись відволікти свою увагу від несамовитих спроб пригадати наступний рядок. Мови?

— Ви й сама чуєте, що я володію вашою рідною алетійською, — відповіла вона. — А ще досить пристойно читаю по-тайленському й добре розмовляю азішською. Трохи можу говорити й селайською, але читати по-їхньому не вмію.

Джасна нічого на це не відповіла, і Шаллан почала нервувати.

— Письмо?

— Я знаю всі основні, допоміжні та тематичні ґліфи і вмію каліграфічно їх писати.

— Це саме може більшість дітей.

— Зображувані мною охоронні ґліфи справляють досить сильне враження на моїх знайомих.

— Охоронні ґліфи? — перепитала Джасна. — Я ж бо гадала, що ти хочеш стати вченою, а не поборницею дурного марновірства.

— Я з дитинства веду щоденник, — продовжувала Шаллан, — щоби тренувати свої навики письма.

— Мої вітання, — парирувала принцеса. — Якщо раптом мені знадобиться той, хто вміє написати трактат про іграшкового поні чи звіт про випадкову знахідку чудернацького камінчика, я пошлю за тобою. Ти й справді не можеш запропонувати моїй увазі нічого кращого, щоб довести свою майстерність?

Шаллан зашарілася.

— При всій належній повазі, Ваша Світлосте, у вас є власноруч написаний мною лист, який здався вам достатньою підставою для того, щоб призначити мені цю аудієнцію.

— Приймається, — відказала Джасна, кивнувши. — Щоби написати такого листа, треба довгенько вправлятися. Яку підготовку ти маєш із логіки та суміжних мистецтв?

— Я досконало засвоїла основи математики, — відповіла все ще збентежена Шаллан, — і часто допомагала батьку вести простіші підрахунками. Я прочитала повні зібрання праць Тормас, Нашан, Ніалі Справедливої і, звичайно ж, Ногадона.

— А Плаціні?

Кого?

— Ні.

— А як щодо таких імен: Ґабратін, Юстара, Маналіне, Сйасікк, Шаука-дочка-Гасвета?

Шаллан збентежено зіщулилася. Останнє ім’я вочевидь було шинським. Невже серед шинів узагалі траплялися фахівці з логіки? І невже Джасна справді очікує від потенційних підопічних обізнаності з такими маловідомими текстами?

— Усе ясно, — мовила Джасна, — ну, а як у тебе з історією?

Історія. Тут Шаллан зіщулилася ще сильніше.

— Я… Це якраз одна з тих галузей, у яких я не маю достатніх знань, Ваша Світлосте. Мій батько так і не зумів підшукати для мене підходящу наставницю. Але я читала історичні праці з його бібліотеки…

— Які саме?

— Головно повне зібрання «Тем» Барлеші Лган.

Джасна зневажливо махнула вільною рукою.

— Вони заледве варті того часу, який пішов на їхнє написання. У кращому разі це просто популярний переказ загальновідомих історичних подій.

— Мені шкода, Ваша Світлосте.

— Це прикра прогалина. Історія — найважливіше з допоміжних літературних мистецтв. І при цьому видається самоочевидним, що твої батьки мали би приділити особливу увагу цій сфері, якщо вже вони збиралися відправити тебе на навчання до історика — наприклад, до мене.

— У мене особливі обставини, Ваша Світлосте.

— У невігластві немає нічого особливого, панянко Давар. Що довше я живу, то чіткіше усвідомлюю, що воно являє собою природний стан людського розуму. Хоч багато хто лягає кістьми, захищаючи його недоторканність, і навіть очікує, що його зусилля справлять на когось враження.

Шаллан знову зашарілася. Вона й сама усвідомлювала, що подекуди їй бракувало знань, але ж у Джасни були завищені очікування! Проте змовчала, продовжуючи йти поруч із вищою за неї співбесідницею. У цього коридору взагалі був кінець? Вона так розхвилювалася, що навіть не помічала картин, повз які проходила. Вони звернули за ріг, усе глибше занурюючись у гірський схил.

— Що ж, перейдемо до природничих наук, — сказала Джасна невдоволеним тоном. — Чим ти можеш похвалитися в цій царині?

— У мене досить ґрунтовні знання з природничих наук як для дівчини мого віку, — відповіла Шаллан дещо менш невимушено, ніж їй би хотілося.

— Тобто?

— Я здатна компетентно висновувати про предмети, пов’язані з географією, геологією, фізикою та хімією. Поглиблено займалася біологією та ботанікою, оскільки в батьковому маєтку я мала змогу студіювати ці дисципліни з дозволеною мірою

1 ... 29 30 31 ... 378
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шлях королів. Хроніки Буресвітла», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шлях королів. Хроніки Буресвітла"