Читати книгу - "Ціна збереження , Невидимі крила"

Коли дівчина повернулася додому, світ ніби став чужим. Стіни її кімнати тиснули, повітря було густе, кожен подих — як зрада самій собі. Вона впала на підлогу, стиснула голову руками й гірко заплакала. Ридання були настільки гучними, що здавалося — їх почує увесь світ. Вона рвала волосся, стискала себе за плечі, била себе по стегнах, ніби могла вигнати з тіла те, що щойно сталося.
Їй було противно. Противно дивитися на себе в дзеркало, на свої руки, обличчя, очі. Хто ця дівчина? Як вона дозволила це?
Вона не хотіла ні з ким говорити. Просто зникнути. Але телефон безупинно світився — Кай. Один дзвінок. Другий. Десятий. Повідомлення сипались одне за одним:
«Ну скажи мені хоч щось»,
«Ти обіцяла»,
«Я просто хочу знати як усе було».
Лея стискала щелепи. Вона не хотіла згадувати. Не хотіла ділитися цим брудом. Але хлопець наполягав, вимагав деталей, відповідей, емоцій. Його холодна цікавість розривала її ще сильніше.
Вона ж зробила це, щоб зберегти їх... то чому він змушує її знову проживати той жах?
Вона закрила очі, і єдине, що зуміла прошепотіти — це:
— Ненавиджу себе...