Читати книгу - "Диво"

— Чи можу я й надалі приходити до вас на вечері у п’ятницю? — Він навіть не міг уявити, що більше не зустрічатиметься з Квінном щодня.

— У мене краща пропозиція. Давай поговоримо про це вранці. Чому б тобі не прийти на сніданок? — Раптом він згадав, що збирався провести ніч на кораблі разом з Меггі. А вдень він збирався плавати. — Чекай, я щойно згадав, що мене завтра не буде. Чому б тобі не прийти на вечерю у п’ятницю на корабель?

Джек знав, що вітрильник стоїть у порту яхт-клубу.

— Чи можу я взяти з собою Мішель?

Дівчина, з якою він віднедавна зустрічався, стала його близькою подругою, вони були нерозлучними. Квінн сподівався, це в них несерйозно — він збирався зробити йому серйознішу пропозицію.

— Звичайно. — А потім Квінн дещо згадав: — Чи знає вона про те, чим ми з тобою займалися?

Квінн хотів присоромити його в разі, якби вона не знала.

— Ви маєте на увазі наші уроки читання? — Квінн кивнув. — Я розповів їй про це. Я боявся, що Мішель перестане мене поважати, але вона лише сказала, що це чудово.

— Вона вже починає подобатись мені. — Квінн ще не бачив її, але знав, що це станеться у п’ятницю.

— А як Амстердам?

— Чудово. Все йде повним ходом. Корабель виглядає прекрасно, — мовив він і додав, наче повідомляючи якусь суто чоловічу таємницю: — Я брав Меггі з собою.

— Я так і подумав. Її не було цілий тиждень. Хоча точно я не знав.

Двоє чоловіків обмінялись виразними поглядами, і в очах Джека було єдине мовчазне питання, проте Квінн зрозумів його.

— Ні, — він похитав головою. — Ні. Нічого не змінилось. Вона все розуміє. Я їду.

Джек зітхнув, глянувши на нього. Протягом цих шести місяців він багато чого навчився від Квінна, але зараз гадав, що саме Квінн потребував уроку.

— Такі жінки не зустрічаються щодня, Квінне… Що б ви не планували, ви не повинні втратити її.

— Я ніколи не мав її, — спокійно відказав Квінн. — Так само, як і вона не мала мене. Люди ніколи не мають одне одного. — Джейн ніколи не мала його, ніколи, принаймні поки була жива. А він знайшов її, тільки коли втратив. Він був повністю готовий втратити те, що знайшов із Меггі, і взяти з собою все краще у своїх спогадах. Йому й не потрібно більше. Він був у цьому переконаний. — Я застарий, щоб бути романтиком, — сказав Квінн, ніби намагаючись переконати в цьому самого себе, — або щоб бути прив’язаним до жіночої спідниці. Вона це розуміє.

— Гадаю, ви відкидаєте щось таке, чому нема ціни, — уперто повторив Джек, і Меггі була б глибоко зворушена, якби почула його.

— Я збираюся повернути це, Джеку. Це велика різниця. — Джек похитав головою, а Квінн підхопив свою папку й посміхнувся йому. — Побачимось у п’ятницю.

Це буде за два дні, і Квінн чекатиме цього дня. Він не збирався скасовувати їхні п’ятниці й подумав: цікаво, чи приводитиме Джек свою Мішель щоп’ятниці і чи збережеться їхнє тріо. Хоча Квінн і не проти був прийняти її до їхньої групи, проте він також полюбляв інтимність їхнього тріо, але все буде так, як вирішить Джек.

— Подумайте про те, що я вам сказав, — крикнув Джек йому навздогін, а Квінн проігнорував його й щільно зачинив двері.

Розділ 11

Мішель і Джек з’явились у порту в п’ятницю рівно о сьомій, а Меггі та Квінн уже чекали на них. Команда подала їм шампанське, а корма була прикрашена ліхтариками й повітряними кульками. Все виглядало так, ніби тут готується вечірка. Квінн і Меггі також одягли на себе прикраси. Вони нічого не сказали Джекові, але для нього це було щось на кшталт випускного вечора. Квінн приготував для нього диплом і вписав у нього його ім’я, поставив дату, а відтак звернувся до нього як до успішного школяра. Джек збагнув, що саме відбувається, і був зворушений до сліз, коли наприкінці вечері Квінн вручив йому диплом. А Меггі мала можливість поспілкуватись із Мішель і була рада відзначити, що та сподобалась їй.

А коли Квінн вручив Джекові диплом, який виписав для нього, очі обох чоловіків зволожились. Квінн потис хлопцеві руку, поклав другу йому на плече, і його очі наповнилися слізьми, коли він обняв його.

— Це все так чудово… мій друже… так чудово…

Джек був такий зворушений, що навіть не міг як слід говорити. Він лише кивнув. Більше ніхто за все його життя не був таким добрим до нього, хіба що Меггі. Обоє стали для нього дорогими друзями, і він знав, що ніколи не забуде Квінна, бо той відкрив йому незвідані обрії. Його життя змінилось безповоротно. Мішель мовчки дивилась на них і поцілувала Джека, коли той сів поряд із нею. Вона з благоговінням дивилась і на Квінна, і на Меггі. А їм дівчина видалась дуже молоденькою. Їй було тільки двадцять чотири, але важливо було те, що вона глибоко закохалась у Джека і дуже захоплювалась ним.

Після чергового келиха шампанського Квінн запросив Джека пройтися по палубі, поки дві жіночки розмовляли. Меггі відчувала, ніби розмовляє з дочкою. Мішель тільки-но закінчила медучилище, а Джека сприйняла як щасливий сон, котрий справдився.

Джек із Квінном пішли до верхньої палуби, а потім довго сиділи й мовчки дивились на зорі. Тепер Квінн хотів поговорити з Джеком.

— У мене є одна думка, якою я хочу поділитися з тобою, — розпочав Квінн, запалюючи сигару й дивлячись на попіл, який полетів у темряву. — Це, чесно кажучи, пропозиція, яку ти, я думаю, приймеш. — Звучало так, ніби це було щось цікаве для Джека, а вірніше, для них обох, якби він погодився. Квінн розраховував на нього, і то був найбільший дар, який він міг йому запропонувати. — Я зараз набираю команду на мій новий корабель. Усі вони приїдуть у вересні на випробування, і я збираюся попросити тебе… або запропонувати тобі… Я сподіваюсь, ти приєднаєшся до нас.

— На час випробувань? — Джек виглядав ошелешеним, а Квінн розреготався низьким і задоволеним сміхом.

— Ні, мій друже. Як член команди «Нічного польоту». Ти міг би зійти на борт як учень матроса. А якщо ти вивчишся ходити під вітрилами так само швидко, як ти вчишся усього іншого, то невдовзі станеш капітаном.

— Ви це серйозно? Я маю на увазі щодо команди?

На якусь мить Джекові захотілося спакувати валізи й піти за своїм улюбленим учителем, але хлопець швидко повернувся до реальності й розчаровано