Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

Глава  8

 Запис у журналі спостережень: день 115

Сьогодні я заглибився ще на півтора метра завглибшки. Ніч, проведена у роботі, дозволила осмислити всю ситуацію з різних боків. Так, я злий на те, що через інопланетян став ось таким мутантом і один на планеті. Це, звичайно, якщо вірити їм, а вірити їм доведеться, якщо не хочу збожеволіти. Недовіра в такій ситуації буде згубною для мене. А тому вирішено: за умовчанням вважатиму, що інопланетяни кажуть правду, доки не буде доказів іншого.

Взагалі, відверто кажучи, не хотілося допомагати їм, адже саме вони винні у всіх бідах, що сталися зі мною. Але водночас вони лояльно до мене зараз налаштовані та навіть діляться своїми знаннями. А якщо раптом вони вирішать, що я марний для їхніх планів? Адже Діяра показала, що цілком може користуватися моєю магічною енергією для телекінезу, а значить, вони тепер цілком можуть впливати на мене магічно аж до вбивства. І щоб цього не сталося, не варто їх засмучувати.

Всю ніч і день поруч зі мною був присутній ментальний образ одного з інопланетян — вони воліли використати справді близькі мені образи. В основному це батько або мати, щоправда, після мого прохання не використати їх, вони перемкнулися на образи членів експедиції. Навіть і не знав, що мої товариші з експедиції стали мені настільки близькими, що вийшли на друге місце після батьків. Увечері після повернення в надувний житловий модуль переді мною знову з'явився магістр Нотр.

—  Як все-таки варто вас називати? — поставив я питання ментальному образу інопланетянина, що з'явився.

—  Нітірі. Наш вид раніше називали саме так. А до мене особисто можеш звертатися, як і раніше, Глюк або Магістр Нотр. Мені все одно.

—  З якою метою з'явилися зараз? Вчорашня зустріч була більш ніж інформативна. Мені досі складно усвідомити це.

— Я повинен дізнатися, чи ти будеш нам допомагати чи ні. Від цього залежать наші подальші стосунки. — Ось цього я й очікував: від інопланетян прозвучала завуальована загроза «допомагай нам, чи тобі буде гірше».

— Ви ж можете копатись у мене в голові й вже повинні знати, що я погодився вам допомагати.

—  Це так. Але я маю отримати твою формальну згоду, перш ніж почну.

—  Почнете що?

— Для активації порталу у штучний вимір необхідно вміти маніпулювати маною безпосередньо. Теоретично можна взяти під контроль твою магічну енергію комусь із нас, але в такому разі дев'ять десятих енергії буде викинуто як паразитне випромінювання. Плюс твої як енергетичне, так і фізичне тіла так довго не витримають. А от якщо ти робитимеш це все особисто сам, то можна уникнути негативних наслідків. Іншими словами, я хочу почати твоє навчання.

— Я дуже слабкий маг. На батьківщині мене навіть не брали на магічне навчання.

—  Ти справді все ще слабкий маг, але поглинання душ кількох десятків магів посилило тебе в десятки разів. За нашою термінологією ти наблизився до рівня мага шістнадцятого рангу. Саме таких раніше починали навчати у наших школах. Я за життя був магом шостого рангу. Нітірі, яка поставала в образі Діари, маг дванадцятого рангу.

—  Круто. Тепер я ще й пожирач душ, — похмуро мовив я. Тепер мені шляху додому точно немає. Я знав, що деякі темні маги на батьківщині посилювали себе за допомогою якихось маніпуляцій із душами, але потім на них влаштовували облаву спецслужби з церковниками.

— Не варто турбуватися про це. Мій учень і ще два маги віддали свою душу для цього добровільно, а решта вже були мертві. Їхні душі просто матеріалізовані у вигляді кристалів, так навіть краще для них. Вони отримали можливість існування у вигляді частини твоєї душі на відміну від інших скам'янілих душ. А з приводу пожирання душ ти не маєш рації. Фактично душі поглинав мій учень та вбудовував енергетичні оболонки у твою енергетику. Інакше кажучи, ти швидше химера лише на рівні енергетики, ніж пожиратель душ.

—  Не набагато краще. І з чого ми почнемо навчання?

—  З медитації. Але вже не сьогодні. Не можна вчитися, коли від втоми валишся з ніг. Спи, - сказав він, і я справді відчув, як сонливість почала навалюватися з новою силою.

— Так не чесно, — тільки й встиг сказати я перед тим як відключитись.

Прокинувся я всього  через кілька годин і зрозумів, що повністю виспався і був повним сил. Цього разу поряд зі мною була Діяра. Те, що вона прибула, не так. Це було зрозуміло, бо Нотр говорив про те, що їй заборонено приходити до мене.

Коли я прокинувся, вона явно зраділа цьому факту і вказала мовчки пальчиком на комп'ютер, де відкрито текстовий редактор, і зникла. Цікавість пересилила лінь, і через хвилину я вже читав текст.

Як виявилося, тих, хто хоче піти на переродження, як каже Нотр, дійсно більшість, але далеко не всі. Здебільшого це літні дорослі нітірі на момент катастрофи. Діяра на момент катастрофи була студенткою медичного напряму схоли, і ось вона, як і ще кілька тисяч душ нітірі, не хоче йти на переродження після того, як переміститься в інший світ. Від мене ж вони хотіли, щоб я капсулу з їхніми душами не випускав у новому світі. Вони вважають, що, діючи через мене, зможуть створити одному з них тіло, а потім поступово створити тіла і для інших за допомогою першого створеного. Щоб про це не дізналося старше покоління нітірі, один із небажаючих йти на переродження встановив мені у свідомості закладки, які не дозволять іншим читати мої думки щодо них. Згідно з написаним текстом на комп'ютері цей нітірі геній у ментальній магії та його дії навряд чи виявлять.

Оплатити мої послуги вони хочуть усіма своїми знаннями, які вони мають. А якщо врахувати, що їх кілька тисяч і всі хоч і були студентами, але в основному останніх курсів і проходили практику в міністерстві надзвичайних ситуацій, коли почалася катастрофа, вони дуже багато  знають, причому їх навчання продовжилося і після того, як вони себе замкнули у штучному вимірі. Угода була  надто спокуслива, щоб відмовлятися від неї. А тому я вирішив допомогти цій групі молодих нітірі, які не бажають помирати як старше покоління.