Читати книгу - "Мідь та Золото, Анна Стоун"

- Сер... Ваша високість. Будь ласка….

Альбрехт і Гейб повернулися та побачили Настю, в очах якої стояв такий переляк, що весь запал юнака розтанув. Обійшовши Гейба, він кинув змучений погляд на дівчину та пішов геть.

Побачивши, що ситуація вирішилася, Рада поспішила за ним. Наздогнавши друга, вона побачила, що з оком майже все добре.

- Ал, все нормально?

Хлопець знизав плечима, потерши трохи помітний синець під оком. Підійшовши до нього, дівчина поклала йому руку на плече.

– Він не розумів, що робить! У нього з нею складні стосунки.

- Розумієш… - Альбрехт затнувся. – За законом я його повинен стратити, а як чоловік викликати на дуель. Це бачило дуже багато людей! Хоча, як той самий чоловік я його розумію…

Рада погладила його по щоці, намагаючись зазирнути у зелені очі.

- Вибач його.

- Я й не серджуся... Просто погано вийшло. Я хотів якнайкраще, а вийшло, як завжди.

Бачачи настільки він розбитий, дівчина вирішила змінити тему.

* * *