Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

Усі вони не такі, погані, непідходящі: недостатньо красиві, недостатньо молоді, високі, виховані, поступливі, освічені, особливі, заможні, з «не такої» сім’ї тощо.

Такий хлопчик може вирости й досягти значних професійних та фінансових успіхів, щоб порадувати маму, викликати її гордість і нарешті заслужити її любов, але жінки в житті такого чоловіка ніколи не витримають конкуренції з жінкою його життя — з його мамою.

Знаю дуже яскравого представника цієї категорії: високий, спортивний, сорок два роки, власник великого бізнесу, який сам збудував з нуля. А навколо нього ціла череда жінок: із кимось він періодично живе, із кимось їздить відпочивати, із кимось навіть завів дитину, у когось він зараз начебто закоханий, але із жодною так і не був одружений, хоча комусь начебто навіть пропонував. Хтось із цих жінок влаштовував його своїми зовнішніми даними, хтось відповідав його уявленням про хазяйновитість, хтось навіть захоплював розумом та іншими талантами, але жодна з них не змогла втілити в собі цілий список умов, навіяний мамою та підтверджений куражем від численних перемог. Жінкам у його житті здавалося, що саме вона — та сама особлива та унікальна представниця Ж-статі — зможе вдягнути його обручку на свій палець і взяти його прізвище. Цим жінкам подобалося думати, що з цього марафону вона вийде абсолютною переможницею, яка отримає свій суперприз. І жінки продовжують інвестувати не лише свій прайм-тайм, а й усе своє життя в чоловіка, який ніколи, власне, і не обіцяв з нею одружитися. Вона в його списку не те що не план «Б», а так — ближче до плану «Е», «Ю» або «Я».

А чи треба намірятися стати за дружину такому чоловіку? Чи буде його жінка по-справжньому щасливою? Завжди ж є ймовірність, що його список умов збільшиться в процесі, крім того, через п’ять чи десять років з’явиться занадто багато конкуренток, які вкажуть чоловікові, що його дружина вже не відповідає умовам «молода» та «найкрасивіша».

Один мій знайомий любив розлучатися зі своїми пасіями, коли ті переступали поріг у двадцять п’ять років. У цю гру цей чоловік почав грати одразу ж після свого тридця-тип’ятиліття. Спочатку він вибирав учорашніх студенток і проводив із ними яскраві рік-два, поки дівчата не починали надто наполегливо хотіти за нього заміж. Щойно цей чоловік переступив цифру сорок п’ять, він став цікавитися другокурсницями та третьокурсницями. Такий потяг він пояснював тим, що такі дівчата ще не зіпсовані матеріальним світом, чисті своїми помислами та мають невеликий сексуальний досвід. Крім того, таку дівчину легше захопити і схвилювати її першими досвідами: перші устриці або французьке вино, якими він її пригостить, перший похід у ресторан, перший раз за кермом його Range Rover, навіть перший політ літаком або перший новенький iPhone останньої моделі. Залицятися до більш досвідченої жінки йому було б набагато дорожче і клопітніше. Звичайно, трапляються дев’ятнадцятирічні дівчата, які вже мали досвід «нерозділеної любові» з одруженим коханцем, бачили справжніх шейхів прямо над собою, а не лише у кліпах на YouTube. Але залишимо цих жінок під шейхами.

І що ж, цей сорокап’ятирічний любитель студенток теж шукає любові? Саме так він собі це й пояснює. Він вірить, що є у цьому світі дівчина, яка подивиться йому в очі й зрозуміє його. Вона не вимагатиме у нього подарунків та уваги, для неї буде найголовнішим, щоб він був щасливим. Вона подарує йому трьох дітей, присвятить себе турботі про них і про свого чоловіка — про нього, завжди буде мати вигляд, як при їхній першій зустрічі в її дев’ятнадцятий день народження. І найголовніше — після зустрічі з нею він жодного разу не побачить кращої жінки. Саме його обраниця матиме максимальну комплектацію.

І де ж тут про любов, запитаєте ви? Люди люблять по-своєму. Кожен обтяжує любов своїм набором умов. Часто ці умови суперечать одна одній і класичним уявленням про кохання як про щось безумовне і непоясненне.

Безумовна любов чи любов з умовами? Романтик у кожному з нас відразу схилиться до безумовної любові. Кохання з умовами здається чимось неправильним, брудним і надто обивательським. Кожному хочеться вірити, що саме він чи вона стане об’єктом того самого безумовного кохання. При цьому наш обранець неодмінно матиме всі ті якості, які здаються нам привабливими і важливими.

Ми всі любимо з умовами. Ми любимо зручне взуття і швидко відставляємо на дальню полицю туфлі, які розтерли нам пальці до крові. Ймовірно, ми дамо цим туфлям ще один шанс, як тільки загояться ноги, і спогади, пов’язані з цим процесом, стануть тьмяними та невиразними.

Ми хочемо цікаву, високооплачувану роботу без стресів, хоча часто не маємо достатніх компетенцій або розуміємо, що наша робота не приносить компанії особливого прибутку. Якось хвилин тридцять під час інтерв’ю дівчина намагалася продати мені себе, незважаючи на погано виконане тестове завдання. Зарплатню вона попросила рівно вдвічі вищу, ніж платять на подібній посаді на ринку праці. Коли ж я вказала їй на всі помилки та неточності в тестовому завданні, пояснила, чому її компетенцій для нас мало, то дівчина нарешті зняла маску «великого фахівця» і зніяковіло зізналася, що тестове завдання їй далося насилу, і вже на цьому етапі вона зрозуміла, що не дотягує, але дуже вже хотілося отримати роботу в команді купідонів. Виникає логічне питання: якщо в тебе немає достатніх навичок та досвіду, щоб виконати тестове завдання, то навіщо просити таку високу зарплату — вдвічі вищу, ніж диктує ринок?