Читати книгу - "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Тридцята глава
- Я не можу дозволити вам піти звідси, - сказав доктор Фредерікс. Його обличчя мерехтіло в блакитному спалаху блискавки. Він схрестив свої кістляві руки перед чорним балахоном.
- Але ми нікому не скажемо, - сказав Грег, його голос підвищувався, поки слова не перетворилися на благання. – Справді!
- Ваш секрет залишиться з нами, - наполягала Шері, дивлячись на Грега переляканими очима.
Доктор Фредерікс грізно подивився на них, але нічого не відповів.
- Ви можете нам довіряти, - сказав Грег, його голос тремтів. Він кинув переляканий погляд на Шері.
- Крім того, - сказала Шері, - навіть якщо ми комусь розповімо, хто нам повірить?
- Досить балачок, - огризнувся доктор Фредерікс. - Це нічим вам не допоможе. Я працював надто довго і надто наполегливо, щоб тримати камеру в таємниці.
Порив вітру вдарив у вікна, здійнявши низьке завивання. Вітер приніс барабанний дріб дощу. Небо крізь вікна підвалу було чорним, як ніч.
- Ви не можете тримати нас тут вічно! - закричала Шері, не маючи сил прибрати наростаючий жах з голосу.
Дощ бив у вікна. Безперервна злива.
Доктор Фредерікс випростався. Здавалося, він став вищим. Його крихітні очі втупилися в Шері.
- Мені дуже шкода, - промовив він, і в його голосі дійсно пролунав відголос жалю. - Мені дуже шкода. Але у мене немає вибору!
Він зробив ще один крок до них.
Грег і Шері обмінялися переляканими поглядами. З того місця, де вони стояли, перед низьким фанерним столом у центрі підвалу, сходи здавалися за сотню миль звідси.
- Що ви збираєтеся робити? - Грег кричав, перекрикуючи удари грому.
- Будь ласка! - благала Шері. - Не треба!
Доктор Фредерікс рухався вперед з дивовижною швидкістю. Тримаючи камеру в одній руці, іншою він схопив Грега за плече.
- Ні! - закричав Грег. - Відпустіть!
- Відпусти його! - закричала Шері.
Вона раптом зрозуміла, що обидві руки доктора Фредерікса зайняті. Це може бути мій єдиний шанс.
Вона зробила глибокий вдих і кинулася вперед.
Очі доктора Фредерікса вирячилися, і він скрикнув від несподіванки, коли Шері схопила камеру обома руками і висмикнула її від нього. Він несамовито схопився за камеру, і Грег вирвався.
Перш ніж чоловік встиг зробити ще один крок, Шері піднесла камеру до очей і направила об'єктив на нього.
- Будь ласка, ні! Не натискайте кнопку! - закричав старий.
Він нахилився вперед, з дикими очима, і схопив камеру обома руками. Грег з жахом дивився, як Шері і доктор Фредерікс боролися, обидва тримаючись за камеру та намагаючись вирвати її в іншої.
СПАЛАХ!
Яскравий спалах світла налякав їх усіх.
Шері схопила камеру.
- Тікай! - закричала вона.
Тридцять перша глава
Підвал перетворився на мерехтіння сірих і чорних плям, коли Грег кинувся до сходів. Вони з Шері бігли пліч-о-пліч, спотикаючись через коробки з-під їжі, перестрибуючи через бляшанки та порожні пляшки. Дощ гримів у вікна. Вітер завивав, штовхаючи скло.
Вони чули позаду себе несамовиті крики доктора Фредерікса.
- Наше фото чи його? - запитала Шері.
- Я не знаю. Просто поквапся! - закричав Грег.
Старий завив, як поранений звір, його крики змагалися з дощем і вітром, що стукав у вікна.
Сходи були не так вже й далеко. Але здавалося, що до них йти цілу вічність.
«Вічність» подумав Грег. «Доктор Фредерікс хотів, щоб ми з Шері залишилися там навічно!»
Голосно задихаючись, вони обидва досягли темних сходів. Оглушливий удар грому змусив їх зупинитися й обернутися.
- Що? - голосно вигукнув Грег.
На його подив, доктор Фредерікс не погнався за ними. І його болісні крики припинилися. У підвалі стояла тиша.
- Що відбувається? - Шері заплакала, задихаючись.
Вдивляючись у темряву, Грег не одразу зрозумів, що зім'ята постать, яка лежала на підлозі перед робочим столом, була доктором Фредеріксом.
- Що сталося? - Шері далі плакала. Її груди здіймалися, коли вона намагалася вгамувати дихання. Все ще тримаючись за ремінець фотоапарата, вона здивовано роззявила рота, дивлячись на нерухоме тіло старого, що розпласталося на підлозі на спині.
- Я не знаю, - відповів Грег захеканим шепотом.
Зі страхом Грег
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн», після закриття браузера.