Читати книгу - "Мідь та Золото, Анна Стоун"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коли Богдан кивнув, Рада все ще усміхаючись пішла відвідати їх.
Вони спали там же, де їх бачив кілька хвилин тому Богдан. Дівчина підійшла до друга і торкнулася його плеча.
- Ал, прокинься.
Хлопець сіпнувся, відриваючи очі. У кімнаті царювала напівтемрява, тому він спочатку не зрозумів, куди подівся Богдан і звідки тут Рада.
- У нього вийшло! Він бачився з Пауліною! Післязавтра вранці ми відішлемо за ними Деррека. – прошепотіла дівчина.
- Вони живі? А багато?
– Вона йому не сказала цього. Просто що розшукає всіх, хто втік тоді з міста. Начебто багато. - дівчина перевела погляд на сплячого Кірта. - Перекладімо його на ліжко! Завтра скажемо.
Вони за допомогою магії перемістили його на ліжко, вкривши ковдрою, і так само тихо вийшли.
– Я відпустила Богдана! Він виглядав втомленим! Пішли також спати! – дівчина взяла друга під руку. - Ранок вечора мудріший.
Хлопець не став з нею сперечатися. На ватяних ногах, він побрів слідом за Радою до їхньої спільної кімнати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мідь та Золото, Анна Стоун», після закриття браузера.
