Читати книгу - "Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко"

— Тобі руки вкоротити?! — сірі очі Влада втратили звичне тепло і потемніли від люті.

— Оу, наш благородний лицар! — вигукнув Ігор. — Ти так переймався за Леру! А насправді просто хотів її трах…

Влад вдарив без попередження. Його кулак безжально пройшовся по щелепі Ігоря, який навіть не встиг ухилитися. Хлопець похитнувся від удару, але вже в наступну мить відкинув свій рюкзак і кинувся на Влада.

— Агов, півні! — перелякано вигукнула Аня. — Геть здуріли?! А якщо викладачі побачать?!

Влад та Ігор зовсім не зважали на дівчат, повністю зосередившись одне на одному. На щастя коридор досі був порожнім. Проте Лера добре знала, що за його поворотом знаходився кабінет ректора. Що буде, якщо ректор почує шум, вийде в коридор і побачить цю бійку? Треба щось робити.

— Стоп! — Лера рішуче підбігла до хлопців. — Досить!

— Леро, не підходь! — вигукнула Аня.

Ігор змахнув рукою, намагаючись вдарити Влада в обличчя. Проте натомість необережно зачепив Леру і відштовхнув її убік. Дівчина відлетіла до стіни коридору та голосно охнула від болю, вдарившись об неї плечем.

— Леро! — Влад одразу облишив Ігоря та кинувся до дівчини.

Лера скривилася, обхопивши пальцями скривджене плече. Короткий рукав ніжно-рожевої сукні на ґудзиках заважав побачити наслідки зіткнення зі стіною. Мабуть, там точно з’явиться синець. Аня теж підбігла до подруги.

— Де болить? — Влад стурбовано вдивлявся в обличчя дівчини.

— Все гаразд, — Лера тихо перевела подих. — Я в нормі.

— Ти її штовхнув! — випустивши дівчину з обіймів, Влад знову рушив на Ігоря.

— Вона сама полізла! — огризнувся Ігор.

— Годі! — Аня рішуче перегородила шлях Владу, який знову стиснув кулаки.

Ігор хмикнув і притулив пальці до розбитої губи. Він так і не зміг хоч раз поцілити противнику в обличчя. Влад підхопив рюкзак і накинув його на плече, прикрите блакитною футболкою. А потім перевів погляд на Ігоря і промовив:

— Будеш лізти до Лери — приб’ю! Ходімо, дівчата.

Літній день зустрів сонцем і спекою, яка робила повітря густим і гарячим. Аня попрощалася і пішла. Зупинившись біля своєї спортивної машини, яка ховалася під густою кроною клену, Влад розвернув Леру до себе обличчям.

— Сьогодні дуже спекотно, — тихо промовив він, огорнувши долонями дівочу талію. — Поїдемо до мене? Маю кондиціонер і морозиво в холодильнику.

Лера збентежилася та опустила очі. Коли хлопець кличе дівчину до себе додому, він явно очікує на щось більше за поцілунки. Лера була не готова вийти на новий рівень. Але повністю довіряла Владу, тому мовчки кивнула. 

Влад жив неподалік від університету, тому дорога зайняла кілька хвилин. Зупинившись біля своєї багатоповерхівки, Влад допоміг Лері вийти з машини. Вони зайшли всередину новобудови, піднялися ліфтом на восьмий поверх і відчинили квартиру. Лера першою зайшла в передпокій зі світлими стінами, зняла босоніжки і повісила сумочку на вішалку. Влад теж стягнув кросівки і повів дівчину за собою, стискаючи її руку у своїй долоні. 

— Вітаю в моєму барлозі, — Влад здолав коридор і повернув у кімнату, оздоблену у світлих кольорах. — Це вітальня. Вона ж кухня-студія. 

— Затишно, — Лера відмітила сучасний ремонт і мінімальну кількість меблів.

— Є ще одна кімната, — Влад підійшов зовсім близько та обійняв дівчину, зустрівши її погляд. — Спальня. Показати?

— Ем… Ні, — щоки спалахнули жаром і Лера опустила очі. — Залишимось тут?

Влад не відповів, але повільно обійшов дівчину і зупинився позаду неї. Серце в грудях стрімко набирало швидкість і Лері стало спекотно. Влад підійшов до дівчини впритул і накрив долонею її живіт. Інша його рука рушила вгору, пальці торкнулися верхніх ґудзиків сукні та почали обережно їх розстібати.

— Владику, — Лера насилу дихала, але сполохано накрила його руку долонею.

— Не бійся, — прошепотів Влад біля її вуха. — Довіряй мені.

Лера не могла опиратися і опустила руку, дозволяючи пальцям Влада продовжувати розпочату справу. Живіт став важким і напруженим під теплою чоловічою долонею, яка неквапливо погладжувала його через тонку сукню. Розстебнувши кілька верхніх ґудзиків, Влад обережно стягнув сукню з плеча Лери. А потім підхопив пальцями бретельку бюстгальтера і теж відсунув її убік.

— Ти добряче вдарилася. Плече почервоніло, — тихо промовив Влад, лагідно торкаючись пальцями її оголеної шкіри — Може лід прикладемо?

— Все гаразд, — Лера насилу почула свій власний голос. — Вже не болить.

Влад відгорнув убік розпущене волосся дівчини і торкнувся губами її плеча. Обережно і трепетно, лікуючи почервонілу ділянку шкіри ніжною ласкою. Живіт остаточно перетворився та тугий клубок відчуттів і Лера тихо зітхнула, закусивши губу. Влад турботливо вкривав поцілунками її оголене плече, а потім ще міцніше притиснув дівчину до себе і припав губами до її шиї.

— Владику, — прошепотіла Лера, мліючи від насолоди.

— Я трішечки, — голос Влада був важким і хриплим. — Ти хоч уявляєш наскільки сексуальна? І так реагуєш на мої дотики… Мені дах зносить.