Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Завоюй мене, Стефанія Лін 📚 - Українською

Читати книгу - "Завоюй мене, Стефанія Лін"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Завоюй мене" автора Стефанія Лін. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 64
Перейти на сторінку:

Проганяю думки. Не хочу. Не бажаю гадати, що ж зі мною зробили. Зараз піду у ванну та дізнаюся..

— Йди, — різко кидає Марк.

Здригаюся. Вітром у бік ванни здуває. Картаю, що така поруч з ним. Як книги захищати, то межі вимикаються, з рештою ж не справляюся. Не вмію протистояти йому. Інший він. Це з Маріаном просто та легко. Хлопець одразу до себе привертає увагу. Одна його усмішка варта усіх зірок світу. З ним легко. Данте ж…  З ним неможливо. Його не розумієш. Не прочитати цього чоловіка. З ним не почуваєшся затишно чи тепло. З ним по лезу ходиш, а потім його власними руками в серце встромляєш й сподіваєшся, що крові буде не багато. Він — чорне небо без небесних світил. Таке ж глибоке та бездонне. Або океан, — його дно, — на якому і живуть холоднокровні створіння, котрі світла бояться. То чому я чогось очікую? Навіщо? Знаю ж, не рятівник мій. 

Ванна вражає розмірами. Вона більша, ніж моя квартира. Уявляю як почувався Данте, коли сідав на наше діряве крісло. В пеналі дійсно знаходжу білий халат, домашні капці. Все запаковане у пакет. Одяг скидаю та вішаю на гачки. Чомусь вони приклеєні до плитки під колір дерева, яка на дотик гаряча. Вирішую, що так речі швидше висохнуть. Встаю у скляній кабінці під потік гарячої води. Заплющую очі й кілька хвилин просто не рухаюся.  Моторошно думати, що з моїм тілом зробили. Моторошно просто уявляти… Але потрібно. Я маю знати. Тож змушую себе розплющити очі та почати огляд. На стегнах синці. На талії теж. І руках. Але поміж стегон наче нічого… І болю там немає. Невже…нічого? Не торкнулися? 

Швидко миюся. Потім загортаюся у рушник й витираюся насухо. Перед дзеркалом завмираю, знову на себе дивлюся. Мені дев'ятнадцять, а фігура не жіноча. Тонка талія, маленькі груди. Мене не назвеш фатальною. Я не з тих, за ким чоловіки обертаються. Просто…Сабріна Іскра. Не страшко, але й не красуня. Звичайна. Зітхаю. Краса не виправить нічого. Накидаю халат, взуваю капці й виходжу з ванної. Соромно, спіднє там, випране, на гачках висить. Не знаю чи можна так, але де сушити? 

У вітальні Марк вже розпалив камін. Сидить на шкіряному дивані. Одразу на мене дивиться, варто увійти. Поглядом вказує на стіл. Слідкую за очима сирени й бачу — чай парує. Красива чашка білого кольору, поруч заварник, тарілка з випічкою. 

— Пий. 

— А ти? — питання злітає з губ швидше ніж усвідомлюю його. 

Данте навіть в обличчі не змінюється. Як сидить на дивані, закинув ногу на ногу, так і продовжує. Розглядає. Спокійно, без підтексту. Так ще дивляться на річ, котру купити думають. Питання: брати чи ні? Користь принесе? 

— Хочеш, щоб приєднався? — кутики чоловічих губ смикаються в подобі усмішки.

1 ... 31 32 33 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Завоюй мене, Стефанія Лін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Завоюй мене, Стефанія Лін"