Читати книгу - "Він та Вона, Яна Янко"

Вони любили один одного. 
Вони завжди кохали один одного. 
Їй подобалося його шовковисте чорне як смола волосся. 
(Йому подобається її шовковисте коричневе як шоколад волосся.)
Їй подобалися його сильні руки, які з легкістю піднімали її.
(Йому подобаються її тендітні руки, які ніжно обіймали його.)
Їй подобалася його м'яка напівусмішка, якою він обдаровував її.
(Йому подобається її легка усмішка, якою вона обдаровувала його.)
Їй подобалися його блакитні очі, які змушували потопати дівчину ще сильніше в них. 
(Йому подобалися її зелені очі, які змушували хвилюватися хлопця ще сильніше.)
Вони не могли жити один без одного...
Кожен день, коли вони не бачилися, був для них важким. 
Вони хотіли бути один з одним кожну хвилину і насолоджуватися кожним моментом, проведеним разом. 
Вони відчували, що разом зможуть подолати будь-які труднощі і здолати будь-які перешкоди. 
І хоча життя не завжди було легким, вони завжди вірно стояли поруч і підтримували один одного у всьому. 
Їхнє кохання було таким міцним, що вони були готові пройти через все, щоб лише бути поруч.
І вони були впевнені, що створені один для одного.
Вони щасливі.

Кінець