Читати книгу - "Навички у магії, Vasyl Shyrman"

У цьому розділі ми будемо розглядати незвичне питання, яке може створювати хибне уявлення про проявлення всесвіту, тобто про матрицю та її правила, або як побудувати свій всесвіт. Попередньому розділі ми говорили про побудову персонального кодексу або своїх правил. Тепер же необхідно зрозуміти, як ці правила взаємодіють з всесвітом. Ми розглянемо, як відбувається робота енергетики або як працюють ті правила, закони чи настанови, які мають реалізуватися.

Перше, що треба зрозуміти – це що таке матриця. Я не буду повторювати основи, а лише згадаю про вже доступне відео "Матриця енергії" на Ютюб каналі Magic Explorer, де я детально пояснюю своє бачення матриці. У цьому відео є приклади зображень і деталі, як може виглядати матриця. Рекомендую подивитися це відео для детальнішого розуміння. Зараз ми сприйматимемо це як аксіому і розглянемо матрицю з погляду її структури. Матриця або всесвіт, як її ще називають, є певною енергетичною структурою та адаптованою, до максимальної реалізації або матеріалізації певної енергії.

Форми які створює людина

Форми, якщо ми розглянемо такі явища, як формотворення або мислетворення, що створює людина, можуть бути як живими, так і неживими. Я б навіть сказав, що їх можна поділити на проявлене і непроявлене. Проявлене – це те, що ми можемо бачити, відчувати або розуміти. Непроявлене – це те, що залишається у тіні, у темряві, що поки ще не проявилося. Власне, те, що ми обговорюємо стосовно Всесвіту або матриці, належить до цих форм. Вони починають "сяяти" і реалізуватися, поки ще не були проявлені. Тобто, те, що не проявлене, не означає, що цього не існує. Якщо ми допускаємо, що воно може існувати, то це починає існувати в непроявленому стані.

Коли ми створюємо певне законодавство для себе або сприймаємо певні закони, вони стають аксіомами або теоремами в нашій свідомості. Вони існують навіть тоді, коли ми їх не бачимо. Це не стосується поняття віри, оскільки віра і знання пов’язані між собою: віра починається як припущення і закінчується знанням. Якщо віра не перетворюється на знання, то вона залишається містикою або ілюзією. Любий віруючий процес має трансформуватися в знання. Це коли людина не просто приймає певні речі, але починає розуміти, за якими законами та аксіомами ці речі працюють. Певні правила, які будують наш світ, працюють на основі методів відображення. Наприклад, коли ми говоримо про енергетичне самозцілення, це відбувається на рівні проєкції, яку можна уявити як третє око. Це створює певну форму, яку наш мозок шифрує або уявляє. Інформацію, яку наш мозок сприймає, він може читати лише через цю проєкцію.

Вербальні форми

Ми починаємо вербалізувати або описувати явища, які ми бачимо, уявляємо чи візуалізуємо. Те, що ми уявили, представили, можна описати. Це спрацьовує завдяки нашій вербальності. У магії підкреслюється важливість використання вербальних формул або конструкцій, адже коли ми щось промовляємо, це уявлення, яке ми описали, перетворюється на ментальний сигнал. Цей сигнал перекодовує візію і вербальність у певний енергетичний імпульс, який створює мислеформу або думку.

Візія сама по собі є індивідуальною для кожної людини. Наприклад, коли я кажу "чайник", кожен уявляє свій власний чайник. Візуалізація і вербальність є індивідуальними, хоча є загальні слова, які викликають індивідуальні уявлення. Це можна зобразити як формулу: уява + вербальність = ментальна енергія. Вербальність також є індивідуальною, бо кожен вкладає свій сенс у слова. Тому вербалізація є каталізатором для індивідуальної візії, а разом вони формують ментальну енергію. Коли людина з розвиненими здібностями зчитує інформацію, вона сприймає ментальну енергію, яка потім розпаковується в іншому вигляді через слова.

Казуальна енергія не є словами. Це енергія, для якої підбираються слова. Інколи слова не повністю відображають те, що ми бачимо, оскільки ми описуємо інформацію в межах нашого розуміння і словникового запасу. Важливо не плутати слова з каузальною енергією. Тому індивідуальність вербальності і візії є ще одним доказом того, що ментальна енергія формує певні образи у просторі.

Енергія і матриця

Енергоелементи, як неонове світло, становлять собою скупчення енергії, яку ми не бачимо, оскільки вона ще не проявлена. Це світло має базовий первинний елемент, який починає проявлятися в просторі, який ми називаємо Всесвітом або матрицею. У цьому просторі закладені дані, які формують певну структуру чи схему. Мислеформа сама по собі є хаотичною і не має чіткої структури. Коли енергія мислеформи потрапляє у Всесвіт, вона організовується в певну структуру завдяки загальним правилам побудови. Ці правила створені кимось або чимось і існують різні теорії щодо їхнього походження. Одні теорії пропонують, що ці правила могли бути створені Абсолютом або іншим вищим початком. Інші теорії вказують на еволюційний момент, коли певні структури або механіки повторюються, що призводить до їхнього закріплення. Наприклад, коли ми ходимо по стежці, ми протоптуємо доріжку, яка з часом стає виразною. Так само у Всесвіті, коли ми повторюємо одні й ті ж дії, це створює певні шляхові відмітки. Всесвіт відображає ці дії і формує певний шлях.

Не потрібно змінювати саму матрицю чи переписувати її основи, оскільки вона вже досконала і має стійку структуру. Замість цього, ми можемо спробувати змінити те, що відображається у Всесвіті, але саму механіку буде важко змінити. Інші цивілізації та розумні істоти також беруть участь у формуванні цього світу. Всесвіт відображає наші мислеформи та у певному сенсі, він є універсальним, відображаючи все, що ми до нього посилаємо.

Створення законів і аксіом

Маги практикують скасовування непрацюючих мислеформ і уважно стежать за тим, що вони посилають, оскільки знають, що це має збутися рано чи пізно. Знання про те, як працюють мислеформи, дозволяє їм управляти своїми енергіями ефективніше. Коли ми розглядаємо поняття аксіом або теорій, ми можемо вирішити, чи працюють вони для нас. Спочатку ми приймаємо їх, як припущення, а потім перевіряємо їх на практиці. Якщо аксіома чи теорія підтверджується, вона стає частиною нашого знання. Коли ми формулюємо свій власний кодекс або закон, ми можемо не знати, чи він працює, поки не перевіримо це. В магії це може бути сумнівно, але сумніви часто є частиною пошуку істини. Однак, щоб зрозуміти, як закон стає аксіомою, потрібно спочатку припустити його існування. Це дозволяє йому стати частиною нашого особистого всесвіту, який ми створюємо.