Читати книгу - "Відьмак. Вежа Ластівки"

Повернутися

Датуровий – від лат. datura, назва рослини дурман.

Повернутися

Горностаєвим у геральдиці зветься один із двох традиційних різновидів зображення хутра; окремий елемент позначення «хутра» – так званий «хвостик» – виглядає як трефова масть, чия нижня доля подовжена й розділяється, розширюючись, на три кінчики. У геральдиці горностай зазвичай служить символом чистоти й влади (частий девіз для горностая як геральдичної фігури – «Краще смерть, ніж ганьба»).

Повернутися

У середньовічному праві: баніція (від лат. bannire – «прирікати на вигнання») – покарання, що полягало у вигнанні з земель чи країни, що оголосила її персоні; вирок позбавляв людину (частіше за все – шляхтича) гідності й честі; тому й убивство особи, засудженої до баніції, не засуджувалося.

Повернутися

Бруно Беттельгейм. «The Uses of Enchantment: The Meaning and Importance of Fairy Tales»… – класична робота американського психолога Б. Беттельгейма «Користь від чародійства: Сенс і значення казок», у якій відомі народні казки розглянуті з точки зору класичного психоаналізу. У свій час книжка мала кілька нагород, а пізніше опинилася у центрі скандалу про плагіат.

Повернутися

Тарантовий – чорно-білої масті.

Повернутися

Крокштин (від нім. Kragstein – «скоба») – архітектурний елемент; кінчик опорної балки, що виступає з муру будівлі.

Повернутися

Морг (від нім. Morgen – «ранок) – середньовічна міра площі ґрунту, чий розмір пов’язаний із розміром ділянки, яку рільник може зорати конем від ранку до полудня; у польському Середньовіччі дорівнював близько 0,57 га.

Повернутися

Кондемнація (від лат. condemnatio – «засудження») – можливість засудити звинуваченого заочно; відповідно, й вирок, який винесено щодо цього суб’єкта заочно.

Повернутися

Ребелія – повстання (заст.).

Повернутися

Інша назва цієї польської, чеської та білоруської страви «жур», «журек» або «кісяліця»; молочний кислий суп, в основі якого житнє борошно, залите водою і заквашене протягом одного-двох днів (що й зветься «журом»); у суп додають ковбасу, копчене м’ясо, варене яйце.

Повернутися

Вухналь – спеціальний цвях, яким кріплять на копиті підкову.

Повернутися

Джанетом звався чистокровний кінь, на відміну від блендерки, коня мішаної масті (від англ. blend – «мішати»).

Повернутися

Модестія – скромність (заст.).

Повернутися

Гратифікація – премія, заохочення (заст.; від лат. gratia – «милість» і facere – «отримувати»).

Повернутися

В часи Пізнього Середньовіччя окрім ритуальної частини (обряд посвячення у рицарі, покладення меча на плече тощо) було введено надання особі, переведеній у рицарський стан, офіційного документу – патенту. Пізніше патент мав викуповувати собі, наприклад, офіцер у регулярній армії.

Повернутися

Герб був необхідною ознакою рицарського стану (як, наприклад, і остроги); герб створювали за чіткими геральдичними правилами, а фігури, що розміщувалися на ньому, «розповідали» про вчинки, якими рицар завдячував своєму званню.

Повернутися

Штирбортом у мореплавстві звуть правий по ходу руху судна борт.

Повернутися

Інфімою (від лат. infima – «найнижчі») звалися перші курси (класи) у духовних семінаріях та академіях, на яких вивчалися початки граматики.

Повернутися

Злочин (лат.).

Повернутися

Клятва (на вірність) (лат.).

Повернутися

Apage – від д. – гр. «геть!»; у Середньовіччі слово входило у формулу екзорцизму.

Повернутися

Любисток при розмові з донькою бортника використовує частину знаменитої для кожного освіченого поляка фразу: найстаріше з відомих польських речент, які дійшли до нас. Ця фраза із так званої «Генріковської книги» – книги цистеріанського монастиря у Генрікові, у Шльонську, серед латинського тексту. У справжньому своєму, латинізованому, вигляді фраза має такий вигляд: «Day ut ia pobrusa, a ti poziwai» (зазвичай її перекладають як «Дай, я покручу (жорна), а ти відпочивай»). Оскільки в історії української літератури подібних аналогів, здається, немає, у перекладі було вирішено використати першу фразу з тексту також цілком знакового – «Слова про Ігорів похід».

Повернутися

Жупа – соляна шахта; жупник, відповідно, – наглядач за такою.

Солеваріння та соледобування за часів Середньовіччя та на початку Нового часу вважалися стратегічно важливим ресурсом і жорстко контролювалися державою. (І до держави, у разі проблем, народ виставляв рахунок через перебої з сіллю – досить згадати славетний Соляний бунт у Московській державі.)

Повернутися

Передбачення (від лат. pre – «перед» і cognition – «пізнання»).

Повернутися