Читати книгу - "Дар для Яри, Марина Орєхова"

- Славко! Славуся!

На мене посипалися верески та обіймашки з усіх боків. Я навіть не очікувала, що після стількох років вони так щиро радітимуть зустрічі зі мною.

- Дівчатка, як я рада вас бачити ... - ледве стримуючи сльози, пролепетала я, розглядаючи кожну.

Тут були Настя, Оленка, Софія та Аня. Хтось із них змінив зачіску, колір волосся, Оленка тепер носила окуляри і стала виглядати солідніше, Аня з тендітної непримітної дівчинки перетворилася на зрілу стильну жінку з яскравим манікюром, макіяжем та підкачаними губками. Але всі вони для мене залишилися тими ж – моїми улюбленими дівчатами, з якими ми ділилися останніми новинами, плітками, підтримували одна одну в скрутну хвилину, підкидали грошенят до зарплати і напивалися по п'ятницях.

- Ти що правда з Владиславом Чорним прийшла? - відразу випалила Оленка, не приховуючи дикого захоплення.

- Так, - зніяковіло відповіла я і стиснула губи.

Дівчата дружно ахнули і захоплено дивилися на мене. Повисло незручне мовчання, яке наважилася першою перервати Аня, і всі з полегшенням видихнули.