Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Той, хто вбиває 📚 - Українською

Читати книгу - "Той, хто вбиває"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Той, хто вбиває" автора Кріс Тведт. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 77
Перейти на сторінку:
жінку. Я був удома в Янну, розмовляв з ним і його дружком. Вони ж на голці сидять...

— Ви подумали, що я наркоманка? — вона зуміла вдати потішену й обурену водночас.

— А що я мав подумати?

Жанетте Коста похитала головою.

— Ніколи в житті не пробувала наркотиків. Хіба... одного разу на Ібіці, коли ще була молода, спробувала екстазі, але ж, Господи, усі ми були колись молодими! — вона сплеснула долонями. — Я — дипломований інженер, живу цілком звичайним життям.

— Що ж занесло вас до того помешкання?

— Припильновую Янну. Він мій брат.

— Ян Уве Угланн ваш брат?

— Зведений... Він тільки-но повернувся додому з лікарні після передозування, Я боялася, щоб він знову не вколовся. Дружки, з якими він водиться, зовсім не при собі, на них не можна покладатися.

— Розумію, — пробурмотів я, геть спантеличений. — Але... в стенограмі допису написано, що ви безробітна. І я не знайшов вас за вказаною там адресою.

Вона пересмикнула плечем.

— Нафтова галузь, якщо ви не знаєте, переживає важкі часи. Я пропрацювала дванадцять років в «Елфі» у Ставангері, але довелося звідти піти пів року тому. Я тимчасово повернулася додому, до Бергена, винайняла дешеве помешкання на перехідний період. Потім пожила кілька місяців в Іспанії, у батьковій родині, доки врешті-решт знайшла нову роботу.

— Де саме?

— Інженерна фірма в Кукстаді. На щастя, ще не всі в цій галузі опустили руки.

— А того дня, про який запитували в поліції, ви були в помешканні брата?

— Так.

— Ви певні, що були там саме того дня?

— Абсолютно. Напередодні він повернувся з «Куша».

— Маєте на увазі, з «Палаючого куща»?

Жінка кивнула.

— Так, його називають просто «Кущем». Брат був на реабілітації і відразу ж перевищив дозу, як це зазвичай буває. Вони забувають, що їхній організм не витримує великих доз після певного періоду абстиненції. У кожному разі, я була там того дня, коли він повернувся з лікарні, це просто перевірити.

— Скільки часу провели в помешканні?

— Забрала брата десь в обід і просиділа до опівночі. Довше не витримала.

— А що там робив Адам Лід? Ви його, до речі, знаєте?

— Знаю, хто це. Він був у помешканні, коли я прийшла й коли пішла звідти. Вони зі Стейном валялися увесь той час у нірвані.

— Певні?

— Цілком, — твердо відповіла Жанетте.

— Дякую, що прийшли, — сказав я, навіть не вставши з-за столу, коли жінка попрощалася і пішла.

Вона щойно знищила вщент мою стратегію і покинула мене на дрейфуючій крижині далеко в океані. Принаймні так мені здавалося тієї миті.

Розділ 33

Сюнне сиділа, підперши підборіддя рукою і задумливо дивлячись перед собою.

— Ти віриш, що Жанетте Коста каже правду?

— Навіщо їй брехати? Вона ніяк не пов’язана з Адамом Лідом, він лише друзяка її брата. І, випереджаючи твоє запитання: так, я перевірив і встановив, що вона є тією, ким назвалася. Телефонував її роботодавцеві.

— Чудово, — сказала Сюнне. — Можемо забути про Адама Ліда як кандидата на роль злочинця.

— На жаль, — безрадісно погодився я, ще досі не оговтавшись від зустрічі з Жанетте Костою. — Треба було все з’ясувати ще раніше, а не приймати за даність, що Жанетте просто наркоманка, якою можна вертіти на суді, як заманеться.

— Так, треба було, — погодилась Сюнне. — Я ж казала, надто воно все добре складається, щоб бути правдою, але не варто марнувати час на самодокори. Час поглянути на справу під іншим кутом, Мікаелю.

— Тому я й попросив тебе глянути на неї, — буркнув я трохи сердито.

— Я спробувала уявити хід думок прокурора, — мовила Сюнне. — Вона могла б задовольнитися звинуваченням Юсефа Мардала в убивстві, але чомусь ще додала зґвалтування. Навіщо?

— Бо... бо хотіла використати згвалтування, як мотив убивства, — поволі тягнучи слова, відповів я.

— Я теж так думаю, — погодилася Сюнне.

— Убивця убиває, щоб приховати зґвалтування. Або... вбивство і зґвалтування від самого початку взаємопов’язані.. Він убиває у стані сексуального збудження. Згвалтування і вбивство — дві сторони одного злочину. Одне призводить до іншого.

— Саме так, обидва сценарії імовірні.

— Якщо я зумію поставити під сумнів головну передумову звинувачення: зґвалтування Барбари, то вся прокурорська схема розвалиться. Не буде мотиву для вбивства.

Сюнне задоволено всміхнулася.

— Правильно!

— Юсеф увесь час наголошує, що Барбара відчувала до нього сексуальний потяг, — сказав я; мої думки крутилися шаленим вихором. — Єдиного разу, коли я бачив їх разом, подумав про те саме. Він збуджував її. Але ж я не можу свідчити. До того ж, це було нічим не підкріплене особисте враження. А якби я знайшов свідка, який зміг би підтвердити, що Барбара Бломберг жадала близькості з Юсефом Мардалом, відчувала до нього хіть? Таке свідчення могло б зруйнувати теорію зґвалтування?

— Цілком! Якщо й не повністю зруйнує, то дасть тобі добрий шанс. Нащо йому убивати жінку, яка хотіла з ним переспати!

— От власне!

— А ти маєш свідка?

— Здається, маю...

Сюнне глянула на мене.

— Певний?

— Якось Геллє натякала. Я запитав, чи вабить жінок до Юсефа, а вона відповіла, що принаймні Барбару вабить, і вона була б не проти опинитися з ним у ліжку.

— Геллє Мьорк таке казала?

Я кивнув.

— Хочеш викликати колишню коханку свідком захисту? Але чи розумно це? — засумнівалася Сюнне.

— Чому ні? Якщо її свідчення зможуть допомогти справі, то все окей.

Сюнне похитала головою, закусивши нижню губу.

— Як на мене, ліпше тобі забути про неї і далі жити своїм життям.

— Я й живу далі, — буркнув я доволі холодно. — Мені треба виграти справу. Ще якісь ідеї?

Інших ідей Сюнне не мала.

Сюнне пішла, а я ще сидів у кабінеті. Що довше я думав, то виразніше розумів: якщо я сам матиму достатньо сумнівів у зґвалтуванні Барбари Бломберг, можна буде сподіватися на успіх справи.

Усе, що потрібно, поставити Геллє кілька запитань У суді.

А я це зумію.

Розділ 34

Як і передбачила Сюнне, останні тижні перед судом минали, на прикрість, дуже швидко. Я мотався між конторою і тюрмою ледь не через день. Дедалі більше вбачав у цьому потребу.

1 ... 32 33 34 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Той, хто вбиває», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Той, хто вбиває"