Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Асистент 📚 - Українською

Читати книгу - "Асистент"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Асистент" автора Тесс Геррітсен. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 86
Перейти на сторінку:
class="p">— Та ну?

— Так. Якийсь федерал на ім’я Гебріел Дін. Каже, що він консультант, але насправді все розслідування в нього під ковпаком. Чули колись про таке?

— Ніколи. — Він помовчав. — Ріццолі, тут щось не так.

— Знаю.

— А Маркетт що сказав?

— Упав на спину, підняв лапи і вдає, ніби здох, бо в комісаріаті наказали організувати співпрацю.

— А Дін що каже?

— Та він майже не говорить! Знаєте, у нього стиль «якщо-я-тобі-розкажу-мені-доведеться-тебе вбити». — Вона помовчала, пригадуючи погляд Діна, його очі, гострі, ніби друзки блакитного скла. Так, він був із тих, хто пристрелить без жодного вагання. — Ну, хоч там як, а Воррен Гойт не є для мене проблемою номер один.

— А для мене є.

— Щойно будуть новини, я вам першому зателефоную.

Вона поклала слухавку. Запала тиша, і весь блеф, який вона розіграла перед Муром, умить розсипався. Знову Ріццолі залишилася віч-на-віч зі своїми страхами, у квартирі із замкненими дверима й вікнами, у товаристві самого лише пістолета.

«Можливо, це мій найкращий друг», — подумала вона і, взявши його, повернулася до спальні.

9

— Сьогодні вранці до мене приходив агент Дін, — сказав лейтенант Маркетт. — У нього сумніви щодо вас.

— Я теж маю сумніви щодо нього, — відповіла Ріццолі.

— Він не критикує ваші навички. На його думку, ви хороший коп.

— Тоді що не так?

— Він не впевнений, чи підходить вам ця конкретна справа.

Протягом якогось часу Ріццолі мовчки дивилася на стіл Маркетта. Коли шеф покликав її у свій кабінет сьогодні вранці, вона вже здогадувалася, про що піде мова. Тому Ріццолі налаштувалася показати на цій зустрічі залізну витримку і не дати йому зачіпки, адже він очікував побачити, що вона ось-ось зірветься і має бути відсторонена від справи.

Коли вона заговорила, голос звучав виважено і спокійно:

— У чому суть його зауважень?

— Він стверджує, що ви не приділяєте цій справі достатньо уваги. Що вас тривожать невирішені проблеми з Ворреном Гойтом. Що ви так цілком і не отямилися після справи Хірурга.

— «Не отямилася» — це він про що? — запитала Ріццолі, уже прекрасно знаючи відповідь.

— Господи, Ріццолі, — нерішуче сказав Маркетт, — мені важко зачіпати цю тему. Ви маєте розуміти, що розмова не з легких.

— Взяти і сказати прямо — це якраз у вашому стилі.

— Гаразд. Він думає, що ви неврівноважені.

— А що думаєте ви, лейтенанте?

— Я думаю, чи не відкусили ви більше, ніж можете прожувати. А ще — що втеча Гойта стала для вас ударом.

— Ви теж вважаєте мене неврівноваженою?

— Доктор Цукер висловлював певні побоювання. Після того що сталося торік, ви так і не звернулися по психологічну допомогу.

— Я не отримувала такого наказу.

— А по-іншому ви не можете, Ріццолі? Ви лише мову наказів розумієте?

— Я не відчувала потреби в цьому.

— Цукер вважає, що ви так і не відпустили Хірурга. Що за кожним кущем вам ввижається Воррен Гойт. Як ви можете вести це розслідування, якщо не закрили для себе минулу справу?

— Лейтенанте, думаю, краще, щоб ви самі мені це сказали. По-вашому, я неврівноважена?

— Не знаю, Ріццолі, — зітхнув Маркетт. — Але коли агент Дін приходить і ділиться своїми сумнівами, я маю якось реагувати.

— Не впевнена, що на інформацію агента Діна можна покладатися.

Маркетт нахилився вперед.

— Це серйозне обвинувачення, — похмуро сказав він, трохи помовчавши.

— Не серйозніше за його власне.

— Ви можете чимось підтвердити свої слова?

— Сьогодні вранці я телефонувала в бостонський відділ ФБР.

— І?

— Вони нічого не знають про агента Гебріела Діна.

Маркетт відсунувся далі, мовчки вдивляючись у неї.

— Він прибув сюди аж із Вашинґтона, — вела далі Ріццолі. — Бостонське ФБР нічого про нього не знає. Співпраця між відомствами організовується не так. Якщо ми просимо скласти психологічний портрет злочинця, запит завжди опрацьовується місцевим координатором. А в цьому випадку місцеві не в курсі. Наказ прийшов просто зі столиці. Перш за все, чому ФБР узагалі потикається до мого розслідування? І до чого тут Вашинґтон?

Маркетт і далі мовчав.

Вона не відступалася. Роздратування наростало, а самоконтроль знижувався.

— Ви мені сказали, що наказ співпрацювати узгоджено з комісаріатом.

— Сказав.

— Хто з представників ФБР звертався у комісаріат? З яким відділом Бюро ми працюємо?

— Усе почалося не з Бюро, — похитав головою Маркетт.

— Що?

— Запит надійшов не з Бюро. Я говорив із комісаріатом минулого тижня, того дня, коли Дін тут з’явився. Я ставив їм ті самі запитання.

— І?

— Я пообіцяв їм не розголошувати отриману інформацію. Того самого я очікую від вас.

І лише коли Ріццолі кивнула, він заговорив далі:

— Запит надійшов із офісу сенатора Конвея.

— Ріццолі ошелешено подивилася на нього.

— До чого тут наш сенатор?

— Не знаю.

— У комісаріаті не сказали?

— Можливо, вони самі не знають. Однак якщо запит надійшов безпосередньо від Конвея, відмахнутися ми не можемо. Та й він у нас не зірку з неба просить, а лише співпрацю між відомствами. Це поширена практика.

Ріццолі нахилилася вперед і тихо сказала:

— Лейтенанте, щось тут не так. І ви це знаєте. Дін щось приховує від нас.

— Я викликав вас говорити не про Діна, а про вас.

— Але ви покладаєтеся на його слова. Невже ФБР почало командувати бостонською поліцією?

Здається, Маркетта це заскочило зненацька. Він раптом сів прямо і уважно подивився на неї з-за столу. Вона зуміла натиснути на правильну кнопку.

«Хто тут головний, ми чи Бюро? Твоє слово тут справді щось важить, Маркетте?»

— Гаразд, — сказав він. — Ми поговорили. Ви мене почули. Мені цього достатньо.

— Мені теж.

Вона підвелася.

— Але я наглядатиму за справою, Ріццолі.

— Ви і так завжди наглядаєте.

Вона кивнула йому.

— Я знайшла декілька цікавих волокон, — повідомила Ерин Волчко. — Вони пристали до клейкої стрічки, якою ми обробляли шкіру Ґейл Їґер.

— Знову темно-сині волокна?

— Ні. Щиро кажучи, я навіть не знаю, що це таке.

Ерин нечасто визнавала, що

1 ... 33 34 35 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Асистент», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Асистент"