Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Породжені хтивістю, Ксенія Євчук 📚 - Українською

Читати книгу - "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Породжені хтивістю" автора Ксенія Євчук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 45
Перейти на сторінку:
Розділ 20

Мої коліна трясуться, тому я ледь втримуюсь, щоб не впасти. Переді мною, випрямившись, стоїть Данір. Зараз він має вигляд якого-небудь психопата. В його руках маска, а на обличчі задоволена усмішка.
-Що ти робиш?
Його бавить моє запитання.
-Ти чуєш мене? Чому ти поводишся як раніше?
-Мені подобається це. Я вже казав, що й ти подобаєшся мені, пригадуєш?
Я пробую піднятись на ноги, але він наступає на мене, тому я виставляю руки перед собою, чіпляючись за його ноги.
-Ти так сильно хочеш повернутись до друзів?
Я мовчу.
-Чи ти хочеш залишитись і побачити мої наступні дії?
-А ти хочеш, щоб я пішла?
-Non.
-Non?
-Non. -він впевнений, владний.
Я можу тільки уявити, як ця картина виглядає зі сторони.
Він дивиться на мене зверху вниз.
Ми помінялись місцями.
-Пам'ятаєш мої слова в бібліотеці?
Я киваю, коли він розстібає ширінку джинсів.
Це все відбувається дуже повільно.
Він стягує джинси вниз і я бачу випуклість під його боксерками.
Я сильно кусаю свою нижню губу, але він проводить пальцями по моїй щоці, торкаючись губ.
-Відкрий рот.
Я розслабляю щелепу і відпускаю губу.
Його пальці проходять по моїх губах, розмащуючи мою помаду.
От козел, йому ж подобається це.
І мені це також подобається.
Мій палець сам тягнеться до його випуклості. Він скрипить зубами і ще більше втискається в моє обличчя. Великий палець засовує мені в рот і я чомусь облизую його.
Від нього пахне так, як завжди. Лісом і корицею. Один тільки його запах заставляє мене розплавитись.
Я кусаю його палець і він задоволено посміхається.
-Mon cha-ton. -каже хрипким, збудженим голосом.
Чому мене це заводить? 
Якого фіга я досі стою на колінах?
Він витягує свій палець з мого рота і засовує руку в боксерки, витягуючи член.
Я дуже довго витріщаюсь на нього, перш ніж він каже:
-Висунь язик.
-Я знаю що маю робити. 
Нехай не розказує мені. В мене вже були мінети з одним довбнем. Данір може собі думати, що я не зможу задовільнити його, але я зроблю це.
Я не його довбана колишня. Я найкраща з усіх його подруг дівчат.

Я висовую язик і облизую його основу.
Обхоплюю його пальцями і проводжу язиком до голівки.
Він бурчить щось схоже на "Боже, не зупиняйся."
Його хрипкі стогони заставляють мене продовжувати. І з кожним разом я роблюсь імпульсивніше.
Його руки просовуються в моє волосся і він пробує перехопити ініціативу, але я впиваюсь нігтями в його стегна і мукаю, щоб він забрав свої руки від моєї голови.
Він гарчить, але забирає їх.
Я бачу спалах в його темних очах. Чисто сердечно, його очі справді горять.
Ловлю зоровий контакт і бачу його задоволену нахабну усмішку. Прикушую член, щоб побачити його реакцію, але він тягне мою голову назад і кінчає.
Я здивована тим, що він дуже швидко закінчив.
-Невже через те, що я вкусила тебе? -я сміюсь. -Тобі прдобається, коли з тобою жорстоко?
-Мені подобається все, що зв'язане з тобою.
Він опускається і піднімає мене.
-Я ж вже все зробила, чому б тобі мене не відпустити?
-Я колись відпускав тебе, не давши тобі стогнати від задоволення?
Я стискаю губи, втримуючись, щоб не закусити їх.
Він просовує одну руку мені між ніг і ловиться за мою сідницю. Припіднімає мене і я обводжу його тіло ногами. Данір розвертається і несе мене в ще дальшу глибину лісу.
-Куди ми?
-Тут близько моя машина.
-Що ти хочеш робити?
-Мовчи.
Ну звісно. Я? Мовчати?
Я трусь об його руку, стискаючи ноги на його спині.
-Ненавиджу себе за те, що хочу таку нахабну дівчину.
-Ммм? Хочеш?
-Більш за все. -він закладає пасмо мого волосся за вухо.
-Ти не проти, якщо я придумаю тобі прізвисько?
-Покидьок мене повністю влаштовувує.
Він видає смішок і я вдаряю його в груди.
-Не смішно. Ти тільки що саме так і поводився.
-Це був тільки початок. В мене на тебе трохи інші плани.
-Розкажеш?
-Покажу.
Я розвертаю голову і бачу його машину. Та сама, яку я тоді викрала. Ну...позичила.
Вона така красива посеред лісу. Чорна. Матова. Неймовірна.
Данір ставить мене на капот і я пирхаю.
-Не хвилюйся, можеш спокійно сидіти. Твоя вага мізерна для цієї машини.

Я кривлю обличчя, коли він витягує з машини льодяник.
Підходить до мене і розводить мої ноги.
Я суплюсь, не розумію.
Він хоче дати мені льодяник? 
Якого хріна?!
Це ж той самий, який він тоді дав мені. Ми посварились і я сказала, щоб він засунув його собі в дупу.
Ось тепер я кусаю губу і слідкую за тим, як він стягує упаковку.
Він протягує мені різнокольоровий довгий льодяник.
-Оближи.
-І все? -я посміхаюсь кутиками губ.
Він мовчить і проводить цукеркою по моїх губах. Я відкриваю рот і облизую солодке.
Це смачно. Я часто їм батончики, але рідко щось смоктальне.
Він чомусь не відпускає паличку, а просто скеровує її в моєму роті.
Якийсь час я насолоджуюсь смаком, але мені швидко набридає.
Дивлюсь на нього, чекаючи пояснень.
-Твоє обличчя виражали схожі емоції, коли ти пробувала мене.
Бляха.
Я піднімаю голову, витягуючи з рота солодке.
-Покидьок.
-Продовжуй.
Я хмурю брови і він розміщується між моїх ніг. Відсовує в бік мої трусики і опускає льодяник.
-Вибач, перепрошую.
І він входить в мене.
Я майже кричу від шоку. Ловлюсь за його плечі і вражено дивлюсь йому в очі.
-Що ти... -мені приємно, тому я замовкаю.
-Розслабся. Я зроблю все сам.
Він повільно засовує і висовує льодяник.
Це дивно, адже він довгий і більший за розміром.
Але на ньому моя слюна, а ще я мокра.
Тому він ідеально ковзає в мені.
Здається я червонію від сорому. Ховаю своє обличчя, притискаючись до грудей Даніра.
-Тобі не потрібно ховатись від мене. Я збираюсь запам'ятати всі твої вирази обличчя.
Я піднімаю очі і дивлюсь на нього. Мої губи прочинені і він цілує мене.
Сильно, ніби я збираюсь втікати.
Мені так гаряче і добре.
Він обводить язиком мій і прискорює рух між моїх ніг.
Я дряпаю його шию і стогну йому в рот.
-Mon. -гарчить Данір.
-Ton... -відповідаю я.
Його ліва рука обводить мою талію і він опускає руку, стискаючи мою сідницю. Від цього я гучно стогну і притягую його для ще одного поцілунку.
Не дай Бог нас побачив би хтось.
Я б залилась кип'ятком, а я й без цього зараз палаю.
Я кінчаю.
Данір уповільнюється і висовує з мене льодяник.
Я протекла йому на машину, дідько.
Він помічає мою слабкість і сам стягує мене, щоб я стала на ноги.
Підтягує мої труси, поки я тримаюсь за нього, як за опору.
Підводить мене до дверки і садить на переднє сидіння в машину.
-Я не можу зараз покинути дівчат. Вони будуть хвилюватись.
-Не думай зараз ні про що, я подзвоню Кейт і скажу що ти зі мною.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 33 34 35 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Породжені хтивістю, Ксенія Євчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"