Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Пес Баскервілів 📚 - Українською

Читати книгу - "Пес Баскервілів"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пес Баскервілів" автора Артур Конан Дойль. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 47
Перейти на сторінку:
на неї всією своєю вагою за критичного моменту.

— Але навіщо було мене лишати невтаємниченим?

— Якби ви знали про мій приїзд, це не дало б вам користі, а тим часом моя присутність тут могла б бути виявлена. Ви захотіли б повідомити мене про що — небудь або ж через свою добрість зробити мені будь — яку полегкість, а це було б цілком даремним риском. Я привіз з собою Картрайта — пам’ятаєте, того хлопця з контори комісіонерів — і він дбав про задоволення моїх нескладних потреб: шматок хліба та чистий комірець. Чого ще треба людині? Він дав мені зайву пару очей і пару дуже прудких ніг, і обидві ці пари були неоціненні.

— Так, значить, всі мої донесення пішли на марно?

Мій голос затремтів, коли я пригадував труд і гордість, з яким я їх склав.

Голмз вийняв з кишені сувій паперів.

— От ваші донесення, любий друже, і я їх ретельно прочитав, запевняю вас. Я чудово влаштував одержання їх, і вони запізнювались тільки на один день. Я мушу віддати пошану вашій ретельності й розумові, що їх ви виявили в цій надзвичайно трудній справі.

Я ніяк ще не міг перетравити той факт, що Голмз ошукав мене, але приязнь його похвал вгамувала мій гнів. В глибині серця я відчував, що він мав рацію і що для нашої мети було краще не знати мені про його присутність на болоті.

— Отак краще, — сказав він мені, помітивши, що тінь незадоволення зникла з мого лиця. — А тепер розкажіть мені про наслідок вашого візиту до Лаури Лайонз. Мені не важко було довідатись, що ви пішли саме до неї, бо мені вже відомо, що вона — едина в Кум Трейсі особа, яка може бути нам корисна. Справа в тому, що якби ви не поїхали туди сьогодні, то дуже можливо, що завтра я сам пішов би до неї.

Сонце зайшло, і присмерк оповив болото. У повітрі почувалась вогкість, і ми зайшли погрітися в халупу. Тут я розповів Голмзові про свою балачку з Лаурою Лайонз. Він так зацікавився, що деякі частини я мусив повторити.

— Дуже важливе повідомлення, — сказав він, коли я закінчив. — Воно заповнює в цій надзвичайно складній справі прогалину, якої я ніяк не міг збагнути. Чи не помітили ви, що між цією жінкою і Стейплтоном є приязні відносини?

— Я нічого про них не знаю.

— В них не можна сумніватися. Вони зустрічаються, листуються, між ними цілковита згода. Ну, а це дасть нам у руки дуже потужну зброю. Якби я тільки міг ужити її на це, щоб відсторонити його жінку.

— Його жінку?

— Тепер я розкажу вам новину у відповідь на одержані від вас відомості. Жінка, що тут її вважають за сестру Стейплтона, насправді його дружина.

— Господи, Боже мій, Голмзе! Чи певні ви того? Як міг він допустити, щоб сер Генрі закохався в неї?

— Те, що сер Генрі закохався, не могло пошкодити нікому, крім самого сер Генрі. Ви ж самі помітили, що Стейплтон всіляко намагався, щоб сер Генрі не залицявся до неї. Кажу вам, що вона його жінка, а не сестра.

— Але для чого такий обман?

— Бо він передбачав, що вона буде далеко корисніша для нього в ролі вільної жінки.

Всі мої невиразні передчуття, моя невиразна підозра раптом набули форми і зосередились на натуралісті. В цьому без- страсному, безбарвному чоловікові в солом’янім брилі і з сіткою для ловлення метелеків мені ввижалася жахна істота, надзвичайно терпляча й хитра, істота з усміхненим обличчям і серцем убивці.

— Так, значить, це він наш ворог, це він стежив за нами в Лондоні?

— В такому розумінні я розгадую загадку.

— Попередження походило, мабуть, од неї?

— Саме так.

Крізь морок, що так довго повивав мене, проглядав напів- видний, напіводгадуваний образ якоїсь потворної істоти.

— Але чи певні ви того, Голмзе? Як ви довідались, що ця жінка його дружина?

— Через те, що він так захопився, що розповів вам правдиво частину своєї автобіографії, коли вперше зустрівся з вами. Він справді був один час шкільним учителем у північній Англії. Немає нічого легше, як добути відомості про вчителя. Є шкільні агентури, через які можна впевнитися в особі кожної людини, що будь — коли мала цю професію. Завдяки невеличкій довідці я узнав, що одна школа перетерпіла нещастя за жахних умов і що винуватець їхній (ім’я було інше) утік разом зі своєю жінкою. Опис учителя та його жінки цілком підходить до прикмет Стейплтона. Коли ж я довідався, що утікач — ентомолог, то вже мені більше сумніватися не було чого.

Морок розійшовся, але багато ще лишалося в тіні.

— Коли ця жінка — його дружина, то яке відношення має Лаура Лайонз? — спитав я.

— Це один з пунктів, який ваші дослідження допомогли з’ясувати. Ваше побачення з нею дуже вияснило становище. Я нічого не знав про проектовану розлуку Лаури з її чоловіком. Вважаючи Стейплтона нежонатим, вона, безперечно, сподівається вийти за нього заміж.

— А коли вона дійсно дізнається про справу?

— Тоді вона може бути корисною для нас. Перш за все нам обом треба побачитися з нею. Чи не вважаєте ви, Ватсоне, що вже дуже давно ви покинули свої обов’язки? Ваше місце — в Баскервіль Гол.

На заході зник останній промінь зорі, і ніч опанувала болота. Кілька зірочок заблищало на фіалковому небі.

— Ще одне запитання, Голмзе, — сказав я, встаючи. Між нами не може бути, звичайно, секретів. Що все це означає, чого йому треба?

Голмз відповів пониженим голосом:

— Убивства, Ватсоне. Витонченого, з холодним серцем обміркованого вбивства. Не питайте в мене подробиць. Я затягаю його в свою сітку так само, як він затягає сер Генрі, і з вашою допомогою він уже в моїх руках. Тут загрожує нам тільки одна небезпека — що він зробить

1 ... 33 34 35 ... 47
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пес Баскервілів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пес Баскервілів"