Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

Тоді як для спартанців хист воїна був найважливішим підмурком суспільства, їхні головні вороги афіняни переймалися розвитком культури, науки та освіти. Це не означає, що там усе було так само чітко продумано, а особливо в тому, що стосувалося етапу переходу від хлопця до чоловіка. Коли хлопчина в Афінах досягав певного віку, до нього приставляли дорослого чоловіка, якого звали ерастес. Цей старший чоловік повинен був виконувати для хлопця роль наставника і готувати його до дорослого життя. Таке наставництво здебільшого передбачало сексуальні стосунки між ними, де молодий хлопець був, природно, у підпорядкованій ролі.

Від теорії до практики

Як ми бачили, Онан заплатив життям за те, що відмовився зачати дитину в утробі дружини свого брата, дозволивши спермі впасти на землю. Тож, мабуть, невелика відрада в тому, що його ім’ям назвали дуже важливе поняття.

Більшість хлопців набуває свій перший сексуальний досвід на самоті. Середньостатистичний норвезький хлопчина починає онанувати у віці 12–13 років, однак тут є великі відмінності. Дехто не починає взагалі, через релігійні табу або хибні уявлення і міфи. Онанування в чому тільки не звинувачували – від раннього облисіння до безпліддя. І той, хто нишком «ганяв лисого», ризикував опинитися з волохатими долонями або й осліпнути.

Насправді онанування не шкідливе, а радше навпаки. Познайомитись із власним тілом і тим, як воно реагує на сексуальне стимулювання, поза сумнівом, корисно. До того ж регулярне онанування здатне допомогти хлопцям і чоловікам запобігати передчасній еякуляції та проблемам із потенцією в майбутньому. Окрім цього, завдяки онануванню та оргазму вивільняються ендорфіни та інші сигнальні речовини в центральній нервовій системі. Уважається, що це запобігає стресу, тривожному синдрому і депресіям.

До всього іншого стверджували, що онанування може допомогти від закладеного носа. Відчуття закладеного носа зазвичай спричинює набряк слизової оболонки. Ліки, як-от назальний спрей, сприяють звуженню кровоносних судин, і набряк таким чином знімається. Оскільки оргазм справляє таку саму дію на невеликі судини, іранська вчена Сіна Заррінтам висловила 2008 року думку про те, що онанування матиме лікувальний вплив на закладений ніс. Цю теорію досі науково не підтверджено, та, може, варто спробувати під час наступної застуди чи спалаху алергії? Поза тим, можна отримати більше переваг, досягаючи оргазму в інші способи, окрім онанування.

Незалежно від причини і мети мастурбування, немає жодного сумніву в тому, що це поширена практика. Опитування показали, що понад 80 % усіх норвезьких чоловіків онанують щонайменше раз на тиждень. Понад 20 % роблять це щодня, тоді як лише 2 % ніколи не «душать одноокого змія». Щодо жінок цифри дещо інші. 45 % зазначили, що мастурбують один або більше разів на тиждень, 2 % роблять це щоденно, а 10 % відповіли, що не вдаються до цього ніколи.

Отже, як бачимо, онанізм є звичним явищем, він дає приємні відчуття і зміцнює здоров’я, тож нам залишається дрочити, скільки заманеться.

Зсунутий на сексі

Я щойно вступив у пубертатний вік, коли вперше почув твердження, що чоловіки думають про секс кожні сім секунд. На той час, цілком можливо, я кивнув і подумав, що це звучить десь правильно. Багато що свідчить про те, що цей міф живе і донині й багато людей сприймають його за правду, але 7200 разів на добу – це вже занадто.

Як і багато інших важливих питань, цей аспект був ретельно вивчений науковцями. У дослідженні, проведеному в Огайо, групі студентів видали телеапарати, на які треба було натискати щоразу, коли вони думали про секс, їжу чи сон. Виявилося, що сексуальні думки навідували чоловіків у середньому 19 разів на добу. Одне німецьке дослідження використало трохи інший метод. Учасникам на телефони завантажили мобільний додаток, який подавав сигнал сім разів на добу впродовж тижня. Час сигналів було обрано випадково. Щоразу, коли лунав сигнал, людина мала записувати, про що думала саме в цей момент. І тут теж секс опинився далеко внизу переліку. Це дослідження фактично показало, що його учасники думали про секс лише один-два рази на добу, значно рідше, ніж, скажімо, про їжу і сон.

Ми, чоловіки, не такі вже й примітивні у своєму мисленні, як подейкують.

…і від вправ до практики

Наступний крок після онанізму – оповитий міфами і для багатьох досить страхітливий статевий акт. Мало що іще настільки обросло міфами і чутками. Більшість людей прагне мати секс з іншою людиною, і в більшості з нас це прагнення задовольняється. Близько 94 % норвезьких чоловіків мали щонайменше один статевий акт упродовж життя. Жінки ще активніші – у них цей показник сягає 96 %.

Різниться в чоловіків та жінок і час, коли відбувається перший статевий акт. Багато людей уважає, що дебютний вік для сексу нижчий, ніж це є насправді. Серед хлопців він у середньому становить 17,5 року. Дівчата проявляють себе трохи раніше і дебютують у середньому в 17,1 року. Такі показники трималися досить стабільно тривалий час, та нові цифри свідчать про те, що середньостатистичний вік початку статевого життя зростає. Причини цього, ймовірно, як позитивні, так і негативні. З одного боку, це означає зростання в молоді свідомості та обізнаності щодо небезпек, пов’язаних із венеричними захворюваннями, та ризиків небажаної вагітності. Нинішній молоді, можливо, краще вдається не піддаватися тиску щодо занять сексом, доки вони самі не відчують готовність до цього. З іншого боку, даються взнаки зростання пресингу щодо зовнішнього вигляду і страху власної неповноцінності у зв’язку з цим. У суспільстві, де постійно пропагується ідеал досконалості, багато молодих людей нині відчуває занепокоєння щодо того, чи є в них усе необхідне, щоб бути успішними в сексуальному плані.

У різних регіонах країни також існують великі відмінності. Опитування 2016 р. показало, наприклад, що тоді як лише 3 % молоді в районі Акерсгус мали сексуальний дебют до виповнення їм 16 років, відповідні показники в Трьонделаг і Нур-Нор’ґе (північна Норвегія) становили 20 %. Але й у межах регіонів є великі відмінності. На півночі серед перших – мешканці Фіннмарка, тоді як у столиці першою дебютує молодь західних районів міста.

Жодних причин здаватися на вершині

Побутує думка, що чоловіки досягають свого сексуального піку у віці 18 років, тоді як жінки досягають вершини аж через 10–20 років. Це міф. У представників обох статей це відбувається дуже по-різному і залежить від того, коли в кого виникає найбільший інтерес до сексу. Водночас немає жодних сумнівів у тому, що ми найактивніші в певній віковій групі зазвичай після 20 років і до 50. Але, звісно, немає жодних причин здаватися і полишати секс, навіть якщо ти ближче до пенсії, ніж до конфірмації. І схоже на те, що норвезькі чоловіки і жінки з цим згодні. Низка опитувань в останні роки показала, що сексуальність живе й процвітає навіть серед тих, кому виповнилося 80 років.

Норвезька професорка Бенте Траен є провідним експертом із сексуальних звичок у світі. Вона очолювала велике дослідження, у межах якого порівнювали сексуальні звички осіб у віці між 60 і 75 роками в чотирьох європейських країнах. Результати показали, що дев’ятеро із десятьох норвезьких чоловіків у цій віковій групі сексуально активні, чи то займаються онанізмом, чи через сексуальні зносини, а чи і так, й інакше. Серед жінок продовжують активне сексуальне життя восьмеро з десяти. Траен також подивилася на те, як сексуальне бажання змінюється з роками. Вона з’ясувала тоді, що більшість повідомляла про очевидне зменшення сексуального бажання в 75 порівняно із