Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Мільйонери з порожніми кишенями, Поль Берна 📚 - Українською

Читати книгу - "Мільйонери з порожніми кишенями, Поль Берна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мільйонери з порожніми кишенями" автора Поль Берна. Жанр книги: 💙 Дитячі книги / 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 40
Перейти на сторінку:

— Ваша правда! — об'явив він. — Але скажіть, чому саме неможливо?

Філіп тепер щиро сміявся в своїй кабіні.

— Дуже просто, — відповів він. — Ця дія дала б триста сімдесят мільйонів цифр. Ціле життя довелось би їх писати або проказувати…

Злива «браво!» вітала цю відповідь.

— Ви виграли вісім тисяч франків, — промовив сфінкс. — Ну, далі!

Здоровило й цього разу не схибив, але загаявся з відповіддю на півтори хвилини. Здавалось, він розгубився і вже не був такий певний себе, його теж привітали оплесками.

Настала черга базіки-вченого. Він, бачилося, й трохи не збентежився і враз відважно почав:

— 387. 420. 489. 872. 518. 229. 341. 117. 765. 675. 688. 981…

За дві хвилини пролунав гонг, — і вчений вибув з гри. Глядачі реготали.

— Ви добре почали, — безжально мовив сфінкс. — Але, зважаючи на ваш вік, не встигнете скінчити до самої смерті. Тож раджу вам міркувати проворніше.

— Заберіть ученого! — гукнув Смішко.

— Ну, далі! — пробурчав Шарлюн, кинувши лютим оком на здоровила.

— Ви згодні подвоїти ставку? — спитав сфінкс у Філіпа.

— Згоден!

— Тепер трохи історії…

Лицарі, тісно притулившись одне до одного перед телевізором, нічого не бачили й не чули довкола. Душею вони були вкупі з Філіпом, шанси котрого зростали від запитання до запитання, кожне з яких могло проте вибити його з сідла.

Хвилин із десять Філіп мужньо відбивав підступні атаки усміхненого сфінкса. Він не схибив жодного разу. Здоровило теж тримався, але згубив уже свою незворушність, і його грубе, плескате обличчя залисніло потом, Філіп був нервовіший, імпульсивніший, кожне запитання било його ніби електричним струмом. На щастя, незабаром він з полегкістю осміхнувся, і лицарям одлягло від серця.

— Виграли двісті п'ятдесят шість тисяч франків! — оголосив сфінкс після восьмого запитання. — Згодні подвоїти?

— Подвоюй! — заволали лицарі, тупаючи ногами.

— Подвоюю! — відповів Філіп, начебто їх почувши.

Сфінкс знав, з ким мав до діла. За два роки цієї гри він допевнився — десь на двадцятій хвилині в суперників щоразу з надмірної напруги макітриться голова, і найбезглуздіші запитання заганяють їх у глухий кут.

І він спитав:

— Де сіють клобук, у горах чи на долинах, на піску чи на грунті?

Філіпові очі широко розкрилися. Якусь мить здавалось — земля захиталася йому під ногами. Хронометр одцокав п'ятдесят, сто секунд. Глядачам у кав'ярні Вьє забило дух.

— Клобук, — прошепотіла Сандрін. — У кожному разі, він у нас не росте…

Аж ось Філіпове лице проясніло: йому сяйнула думка.

— Клобук — не рослина! — мовив він обурено. — Це чернечий одяг з каптуром.[17]

— Виграли п'ятсот дванадцять тисяч франків! — гукнув сфінкс. — Ще один тур, і мільйон — ваш. Розляглися шалені оплески.

— П'ятсот дванадцять тисяч франків! — повторив Шарлюн. — Це майже стільки, скільки нам треба, а решту можемо навіть настарцювати! Могікани врятовані!

— Ще ні! — зітхнув Рудик. — Якби Філіп не подвоїв в наступному турі…

— Далі! — гукнув сфінкс.

Він підійшов до кабіни, де сидів геть упрілий здоровило.

— Скажіть нам, любий мосьє, де сіють клобук? — спитав він якнайлюб'язніше. — На долинах чи в горах? На піску чи на грунті?

Здоровило й гадки про те не мав. Цей таємничий клобук якось випав з його енциклопедичних розвідок. І він навмання мовив:

— І на грунті, й на піску, з березня по вересень.

— Вибуваєте! — невмолимо гукнув сфінкс.

— Заберіть здоровила! — закричали хором шестеро лицарів.

— Чи ви нарешті замовкнете? — гукнув мосьє Вьє, заглядаючи в двері.

Філіп у своїй скляній кабіні на порожній сцені здавався дуже самотнім і ще тендітнішим, як завше.

Сфінкс повернувся до зали:

— Отже, перед вами — лідер нашого великого конкурсу «Вдвоє більше або нічого!». Він зараз може вибути з гри з п'ятистами дванадцятьма тисячами франків, що їх уже виграв. Може він іще раз — востаннє — подвоїти, але ризикує все втратити. Проте як відповість правильно — виграє мільйон двадцять чотири тисячі франків. Прошу вас — пильнуйте зараз тиші й не ворушіться — я поставлю останнє запитання. Філіп не чує вас, але добре бачить. Хай ніщо не заважає йому обдумати свій рішенець.



У залі запанувала мертва тиша. Сфінкс, карбуючи кроки, підійшов до кабіни.

— Розважте гарненько, Філіпе! — мовив він уже не весело, а сухо. — Вам вільно зараз вибути з гри з вашим виграшем — це справжнє багатство для хлопця вашого віку. Хай не спокушає вас мільйон, що маячить оце перед вами. Неправильна відповідь — і ви втрачаєте все. Останнє, десяте, запитання може збавити весь ваш здобуток.

— Хай він не подвоює! — простогнав Фріске, ламаючи руки. — Він же все втратить!

— П'ятсот дванадцять тисяч франків — це ж куди краще, як нічого! — промимрив Шарлюн.

— Філіпе, не подвоюй! — одним духом видихнули всі.

— Філіпе, ви подвоюєте? — вигукнув зненацька сфінкс.

П'ять хвилин тиші. Філіп напружено вдивлявся перед себе, ніби питаючи поради якоїсь любої йому істоти, — чи бути йому розсудливим, а чи зважитись на ризик.

— Філіпе, милий, не подвоюй! — волали лицарі, скрегочучи зубами.

— Подвоюю! — чітко виголосив Філіп.

— Ні! Ні! Ні! — загорлав Шарлюн, схопившися за голову. А Сандрін та Міке забилися в куток маленької зали, щоб більше нічого не бачити й не чути.

Сфінкс повільно витяг з внутрішньої кишені останнього папірця і знов прибрав підступного вигляду—як тоді, коли питав про клобук.

— Наостанку трохи географії… Яка завдовжки протока Вірсунга — на Верхньому Рейні?

1 ... 34 35 36 ... 40
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мільйонери з порожніми кишенями, Поль Берна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мільйонери з порожніми кишенями, Поль Берна"