Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

 Мені не хочеться будити дівчину тому я обережно встаю та беру Юлю на руки. Дівчина значно поважчала за період вагітності. Тому нести її на руках трохи важче ніж раніше та я намагаюся не брати це до уваги. Й обережно несу її додому. 

Спати в лісі на землі небезпечно для здоров'я! Це найкраще всього робити у ліжку. 

Двері відчиняє Юліна мама. У жінки на очах сльози вона злякано дивиться на сплячу дочку в мене на руках. Я одразу даю зрозуміти що дівчина спить і прохаю аби не шуміла. 

Лідія Георгіївна, мама Юлі показує куди нести та допомагає вкласти дівчину в ліжко. Вклавши Юлю в постіль цілую її в лоб і виходжу з кімнати слідом за Лідією Георгіївною.

— Лідіє Георгієва! Доки ви не почали мене в чомусь звинувачувати чи аби що я хочу вас запевнити. Я кохаю вашу дочку до безмежжя і з нетерпінням чекаю народження нашої дитини. Ще я клянуся вам що я не кину і не ображу її ні за яких обставин у житті, — кажу я жінці дивлячись прямо в очі й намагаючись звучати дуже впевнено.

— Ніколи не кажи ніколи, синку. А тепер йди! З Юленькою все добре буде. Як прокинеться я скажу їй, щоб вона тобі подзвонила. — говорить хрипуватим та пониклим, втомленим голосом мама Юлі.

—  Дякую! Хорошого дня! — Я роблю кивок головою і йду.