Читати книгу - "Попелюшка у великому місті, Jo Peters"

Розпочинаючи участь у шоу, я й подумати не могла, що фінал розгорнеться саме таким чином. Важко було повірити, що ця історія от-от дійде до кінця, який не передбачує нічого хорошого для мене.

Майже всю дорогу назад до Києва я проплакала, не здатна більше тримати емоції під контролем, тому в гримера, що готував мене до появі в кадрі, було чимало роботи. Та цей чоловік досконало вмів виконувати свою роботу, тому по завершенню нанесення макіяжу я виглядала справжньою красунею без жодного недоліку.

Дивлячись на своє чарівне відображення у дзеркалі, я сподівалася лише на те, що зможу до кінця зйомок не зірватися на ридання, не бажаючи псувати старання людей, які працювали над моїм образом. На честь фіналу мені підібрали просто розкішну пишну сукню ніжно-кремового кольору, дизайн якої викликав яскраві асоціації з весільним вбранням Попелюшки з легендарного мультфільму.

— Готова? — зазирнула до кімнатки, де мене готували до фіналу, Марина.

Голос її звучав втомлено. Очевидно, не я одна вже добряче втомилася від цього реаліті та бажала його якнайшвидшого завершення.

Коли я кивнула, Марина жестом наказала мені слідувати за нею. Разом з нею я вийшла з орендованого заміського будинку, опинившись у прекрасному саду з великою кількістю розкішних квітів. Це була ідеальна казкова локація, і як же прикро, що нічого хорошого тут не відбудеться.

Паша та Настя вже стояли в невеличкій дерев’яній альтанці разом з групою операторів, готових зняти розв’язку нашої історії з усіх можливих ракурсів. Зведена сестра виглядала нічим не гірше за мене. Може, навіть і краще, враховуючи впевненість і тріумф, від яких вона вже практично світилася.

Щоправда, усе щастя зійшло з її обличчя, щойно дівчина помітила моє наближення.

— Як ти посміла повернутися?! — бурхливо обурилася вона, навіть незважаючи на присутність Паші поруч.

— У мене не було вибору… — спробувала пояснити я, але Настя не збиралася навіть слухати.

Зведена сестра бажала за будь-яку ціну вирвати в мене перемогу, оскільки звикла, що в нашій сім’ї все найкраще завжди дістається саме їй. Вона рішуче повернулася до Паші та видала йому всю правду:

— Я до останнього не хотіла ранити тобі, але, схоже, усе-таки мушу відкрити тобі дещо вкрай жахливе. Протягом усього шоу ця дівчина дурила тебе, вдаючи з себе зовсім іншу особу. Її справжнє ім’я…

— Аріна, — несподівано закінчив за неї Паша, тим самим приголомшивши нас обох. — Так, я це вже знаю.

Подібного розвитку подій просто неможливо було передбачити.

— І як давно ти знаєш? — тремтячим голосом запитала я.

— Мені все стало відомо зовсім нещодавно, але часу було достатньо, щоб обдумати ситуацію, — Паша поглянув на мене, і в його погляді було стільки ніжності та розуміння, що серце мало не зупинилося. — Я розумію твої мотиви для подібного вчинки та не осуджую. Найважливішим є наші почуття, а вони абсолютно щирі, у мене немає в цьому жодних сумнівів.

Настя завмерла. Вона явно не очікувала такої відповіді від Паші. Її обличчя стало ще білішим, а гордовитість, якою вона зазвичай прикривала свої вразливі місця, почала танути.

У той же момент я відчула, як величезний тягар спадає з моїх плечей. Незважаючи на всі мої переживання та страхи, Паша зміг пробачити мені та зрозуміти. Невже в нас дійсно був справжній шанс, щоб бути разом?

— Звісно ж, почуття були щирими. Я так сильно кохаю тебе, Пашо.

Усе-таки я не стрималася і зірвалася на сльози. Хоча в той момент для мене не мало значення геть нічого, окрім його присутності поруч.

— Я теж кохаю тебе, Аріно, — Паша підійшов до мене та ніжно поклав долоню мені на щоку. — Ти завоювала моє серце. І тому я хочу сказати тобі це просто зараз: ти — моя обраниця. І я не бачу жодної іншої жінки, з якою хотів би будувати своє майбутнє.

Паша поцілував мене, на що я з запалом відповіла, притягуючи його якомога ближче до себе та не бажаючи відпускати ні за яку ціну.

Всі мої сумніви зникли, залишивши лише відчуття впевненості. У той момент я зрозуміла, що фінал цього шоу став початком нашої великої спільної історії.