Читати книгу - "Мишка, Зимова Анета"

-О. Мельник. Гарно переміг - каже хлопець, якого я вперше бачу. Хоча на вид він, як наш одноліток. Даня зупинився 

-Дякую - сухо каже 

-А ця мала - дивиться на мене і ліниво проходиться поглядом по мені - Хто? - питає у Дані 

-Моя дівчина. Вибач, нам вже час - говорить. Моя дівчина. Я розумію, що він це сказав лише для нього, не знаю навіщо. Та все одно. Це звучить так не звично. У мене не було ще відносин, тому такі слова приємно чути. 

-Окей. 

Ми нарешті дійшли до того маленького будиночку. 

-Де в тебе аптечка? - питаю, коли вже ми були в середині. 

-На столі - киває в сторону, де пуфіки стоять і стіл посередині. Я підійшла до столу і почала шукати перекис водню. 

-Сідай - киваю на пуфік. Він сів і заплющив очі. Втомився. 

Я знайшла вати, взяла пляшку з перекиссю та посунула другий пуфік ближче до Мельника. Коли сіла, на вату налила перекисі.

-Повернись до мене - говорю йому і він розплющує очі і повертає голову до мене. Я легко прибрала його волосся, яке було біля рани і ватою торкнулась до неї. -Боляче? - питаю 

-Ні - каже спокійно

-А як ти так? У тебе ж її не було перед перегонами - кажу йому досі торкаючись ватою його лоба 

-Та можливо коли крутонуло і виїхав з траси. 

-Зрозуміло.-говорю відкриваючи пластир. Приклала його до рани та наклеїла. 

-Все - кажу та опускаю погляд. Він берелегко мене за підборіддя  Скоротив між нами відстань і просто…поцілував. Ось так легко. Він притиснувся до моїх губ своїми, а його рука обняла мене за талію. Це був швидкий поцілунок та все одно моє серце калатало. Приємний та приголомшливий поцілунок

-Ася - каже, як тільки но ми відсторонилися один від одного - Я хо..

-Данька! Молодець! - заходить той чоловік, як був тут до змагань - Не заважаю? - пита

-Ні- сухо відповідає. Він щойно був зі мною зовсім іншим. Ніжним, легким, а зараз хмурий і серйозний.

-Даня! Це просто вау. Молодець. Поки до перегонів не готуємося. - говорить радісно- А що це в тебе? - дивиться на його обличчя

-Подряпина мала - пофігістично мовить 

-Ну тоді добре. Відпочивай. - і повертається до виходу 

-Єгор - тепер я знаю, як цього чоловіка звати - Старайся попередити мене раніше, ніж за два дні - говорить Мельник 

-В цей раз Вул вирішив, що якщо будеш попереджений за два дні до перегонів, то програєш. 

-Зрозуміло - говорить втомлено - Добре. Бувай 

-Бувай- і Єгор пішов

Одразу після нього зайшли Назар із Сонею 

-Це було крутезно - говорить Назар Дані

-Так!- з захватом говорить подруга. 

-Дякую - каже Даня

-Це треба відмітити! - пропонує хлопець Соні 

-До мене? - цікавиться Мельник 

Назар кивнув, і ми одразу ж пішли до автівок. 

Любі читачі, нажаль не можу сказати коли буде нова частина( . Але буду намагатися частіше публікувати! І пишіть, які ваші враження від прочитоного та думки сприводу сюжету. Не забувайте про вподобайку!  Дякую Вам!  Гарних Вам емоцій)