Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Код да Вінчі 📚 - Українською

Читати книгу - "Код да Вінчі"

316
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Код да Вінчі" автора Ден Браун. Жанр книги: 💙 Детективи / 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 75
Перейти на сторінку:
обережно взяв її за руку, ледь схилив голову, дихнув на її пальці й відвів очі:

— Міледі!

Софі глянула на Ленґдона, відчуваючи, що потрапила в якусь давню епоху.

Мажордом, який відповідав на вході, увійшов, несучи на таці посуд для чаю, і почав виставляти все це на столику біля каміна.

— Це Ремі Легалюдек, — сказав Тібінґ, — мій мажордом.

Стрункий мажордом сухо вклонився і знову зник.

— Ремі з Ліона, — прошепотів Тібінґ, — але він досить добре готує соуси.

Ленґдон був здивований.

— Я думав, ви привезли з собою англійську прислугу.

— Боже мій, ні! Не бажаю англійського кухаря нікому, крім, звичайно, французьких податківців! — Тібінґ глянув на Ленґдона: — З вами щось сталося. Ви обоє виглядаєте, ніби в стресі.

Ленґдон кивнув.

— Ми мали незвичайну ніч, Лью.

— Бачу. Це якось пов’язано з Граалем або ви заговорили про нього, бо знаєте, що це одна з тем, яку я можу обговорювати навіть серед ночі?

«І те, і те», — подумала Софі, згадуючи про криптекс під диваном.

— Лью, — сказав Ленґдон, — ми б хотіли поговорити з вами про Пріорат Сіону.

Волохаті брови Тібінґа піднялися від цікавості.

— Хранителі? Тоді це справді про Грааль. Ви кажете, що ви прийшли з новою інформацією? Щось справді нове, Роберте?

— Можливо. Але ми не певні. Ми це зрозуміємо краще, якщо спочатку отримаємо інформацію від вас.

Тібінґ посварився пальцем.

— От хитрий американець! Гаразд, я до ваших послуг! То що я можу вам розповісти?

Ленґдон зітхнув.

— Я сподівався, ви будете добрі пояснити міс Неве справжню природу Святого Грааля.

Тібінґ був спантеличений.

— А вона не знає? — Він рвучко обернувся до Софі: — А що ж вам відомо, моя люба?

Софі швидко переповіла те, що Ленґдон щойно пояснив їй, — про Пріорат Сіону, про тамплієрів, про документи Сангрил і що Святий Грааль — це не чаша, а… щось значно могутніше.

— І це все? — Тібінґ обурено глянув на Ленґдона, а потім змовницьки підморгнув Софі: — Слухайте мене, і ви ніколи не забудете того, що я зараз вам розповім.

А за сорок кілометрів від Шато де Війєт було прийнято сигнал із ретранслятора, розміщеного під кабіною броньованої машини.

Розділ 44

Сер Лью Тібінґ сяяв, коли всівся біля вогнища і поклав свої милиці на кам’яний край.

— Святий Грааль, — почав він, і його голос зазвучав, ніби він виголошував проповідь. — Більшість людей питають мене лише де він. Боюся, що на це запитання я ніколи не зможу дати відповіді. — Він обернувся до Софі. — Одначе головнішим є питання, що таке Святий Грааль? Щоб повніше зрозуміти це, ми спочатку маємо звернутися до Біблії. Як добре ви знаєте Новий Заповіт?

Софі знизала плечима.

— Взагалі не знаю. Мене виховувала людина, яка поклонялася Леонардо да Вінчі.

Тібінґ виглядав водночас і враженим, і задоволеним.

— Душа, вільна від забобонів! Чудово! Тоді ви повинні знати, що Леонардо був одним із тих, хто зберігав таємницю Святого Грааля. І ховав ключі від неї у своїй творчості.

— Роберт розповідав мені про це.

— І про погляди да Вінчі на Новий Заповіт?

— Цього я не знаю.

Очі Тібінґа повеселішали, і він кивнув у бік книжкової шафи в іншому кінці кімнати:

— Роберте, чи не допоможете? На нижній полиці.

Ленґдон підійшов до книжкової шафи, знайшов велику книгу з мистецтва, приніс її та поклав на столик. Тібінґ розгорнув важкий том і показав на клапані суперобкладинки низку цитат.

— «Із записників да Вінчі», — сказав Тібінґ, вказуючи на одну з них, — я думаю, ви погодитеся, що вона має стосунок до нашої бесіди.

Софі прочитала:

Багато хто заробляє на ілюзіях і фальшивих чудесах,

обманюючи нерозумну більшість.

ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ

— А ось іще одна, — сказав Тібінґ, вказуючи на іншу цитату:

Сліпе невігластво вводить нас в оману.

О! Нещасні смертні! Розплющте очі!

ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ

Софі стало не по собі.

— Да Вінчі має на увазі Біблію?

Тібінґ кивнув.

— Те, що Леонардо думав про Біблію, саме і стосується Святого Грааля. Фактично, да Вінчі й намалював справжній Грааль, який я зараз покажу вам. Але спочатку поговоримо про Біблію, — усміхнувся він. — А все, що вам треба знати про Біблію, може бути висловлено одним реченням: мої любі, Біблію написали люди! Не Бог! Біблія не впала магічним чином із хмар. Люди створили її, а далі змінювали шляхом незліченних перекладів, додатків та ревізій. Історія ніколи не знала першої версії.

— Гаразд.

Тібінґ замовк, сьорбнув чаю й поставив чашку на полицю каміна.

— Більше вісімдесяти Євангелій могли претендувати на роль Нового Заповіту, але лише чотири було включено в канон — від Матвія, від Марка, від Луки та від Іоанна.

— А хто ж обирав, що включати, а що ні? — спитала Софі.

— Ага! — в Тібінґа розгорівся ентузіазм. — Справжня іронія християнства! Біблія в тому вигляді, в якому ми її знаємо, — це результат критичного переосмислення поганського імператора Константина Великого.

— Я думала, Константин був християнином, — сказала Софі.

— Навряд чи, — розсміявся Тібінґ. — Усе своє життя він був поганином і хрестився вже на смертному ложі, будучи заслабим, щоб протестувати. У добу Константина поклоніння Сонцю було офіційною релігією Риму, і Константин був верховним жерцем. На його біду, Рим тоді був у стані релігійного безладу, бо протягом трьох століть після розп’яття Ісуса Христа число тих, хто прийняв його вчення, швидко збільшувалось. Конфлікт між християнами і поганами був такий великий, що міг розколоти Рим. Константин вирішив щось робити, тож у 325 році н. е. він хотів об’єднати Рим єдиною християнською релігією.

Софі була здивована.

— То навіщо поганський імператор обрав християнство офіційною релігією?

Тібінґ розсміявся.

— Константин був дуже добрим бізнесменом. Він бачив, що християнство саме переживає піднесення, тож просто поставив на призову конячку. Історики досі в захваті, як Константин блискуче конвертував поганське поклоніння Сонцю в християнство. Додавши поганські символи, дати і ритуали до нової християнської традиції, він створив щось на кшталт комбінованої релігії, яка задовольнила всіх.

— Це називається метаморфоза, — сказав Ленґдон, — залишки поганської релігії в християнських символах викорінити неможливо. Єгипетські сонячні диски стали німбами католицьких святих. Піктограми Ізиди, яка годує свого сина Гора, ожили в сучасних зображеннях Діви Марії, яка годує немовля Ісуса. Практично всі елементи католицького ритуалу: митра, вівтар, святе причастя — хліб і вино як тіло і кров Христа — було взято напряму з ранніх поганських ритуалів.

Тібінґ застогнав:

— Тільки не треба експертизи символів. Нічого в християнстві нема оригінального. Навіть щотижневий святий день християни вкрали у

1 ... 36 37 38 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Код да Вінчі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Код да Вінчі"