Читати книгу - "Мій дім там де ти, Лілія Стольжицька"

-Добре, я тебе чекатиму.

Вклонившись мені, вона пішла геть. А я знову повернувся до столу з алкоголем, щоб хоч трохи розслабитися і взяти себе в руки. Боковим зором помітив Аркеля, який мило щебетав з якоюсь гарною блондинкою. Ех, молодість. Через годину, зробивши вигляд, що йду до туалету, я прошмигнув на балкон, який був пустий. Сподіваюся вона прийде, інакше я рознесу цей замок на цеглини і заберу її. Терпіти вже просто немає сил. Подивився на зоряне небо. Коли ж я так встиг закохатися? Так, щоб не належати собі. Це і сумно і прекрасно водночас. І тут відчиняються двері і заходить Вона.