Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"

"Не стрижи своє волосся. Думаю, мені сподобається намотати його на кулак і поставити тебе на коліна" і розмашисто внизу було виведено, але вже не так чітко, "БЛ". Він "блять" хотів дописати, та не вистачило сил? Що ще за "бл". Сам "бл", придурок! 

Не повіривши своїм очам, я в який раз пробігала по фразі. От виродок! Що він хотів цим сказати? Мені стало трохи ніяково. Перед очима все попливло і голова закрутилася. Не встоявши на ногах я повільно опустилася на асфальт прямо біля розбитої тачки. 

Це він мав на увазі, що змусить мене вибачатися на колінах... Або? Господи, який жах! Формений збоченець! 

Як тільки первинна паніка пройшла, я прийшла в себе і, підірвавшись на ноги, вдарила з усієї сили по колесу понівеченого авто. 

Ні, я не збиралася писати йому відповідь на машині, так, як, судячи з усього, той вид листування припав йому до смаку. У твої ігри я більше грати не збиралася, так що ти відправився в ігнор, приятель! Вистачить! Все! Пограли й буде! 

Але одна справа удати, що мені було все одно і плювати я хотіла на наслідки, а от інша - наступні два дні сіпатися від будь-якого шереху або шуму. 

До мене нарешті, хоч і з запізненням, але дійшло, що таке не пробачають. Такі як він, не спускають з рук таких імпульсивних вчинків. І те, що він повівся і прислав мені відповідь, дійсно лякало. Страх змушував огортати мене своєю мерзенною павутиною і постійно озиратися по сторонах. Не минало й хвилини, щоб я не чекала чергової  мерзоти з його боку. Я була впевнена, що чоловік ще дасть про себе знати, от тільки не могла навіть уявити як і коли. 

Цей покруч добився результату, тепер я постійно про нього думала... Думала, хто він, навіщо йому це, і чому він так наполегливо мене переслідував. 

Але несподівано він зник, не з'являвся вже два дні. Не присилав більше квітів, коштовностей і не бив іномарки біля мого вікна. Навіть повідомлення на телефон не приходили. Невже він заспокоївся і відстав від мене, знайшовши нову жертву? Це було б найкращим для мене виходом із ситуації, що склалася, тому я переконала себе в тому, що все так і було, і дозволила собі трохи розслабитися. 

У мене були інші, більш актуальні проблеми. Плата за оренду, відсутність нормальної роботи й рідкісні бажання вибратися кудись розважитися з подругами. І всі мої проблеми, як завжди, упиралися в гроші. Вірніше, в їх відсутність, тому що поки я шукала невловного ворога, робота б сама себе не знайшла. 

Робота, Енді, тобі потрібні були робота і гроші!