Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Проблема трьох тіл 📚 - Українською

Читати книгу - "Проблема трьох тіл"

2 449
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Проблема трьох тіл" автора Лю Цисінь. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 112
Перейти на сторінку:
відбувається. Коли мене підняли на сміх, то це було тільки тому, що я вкладав свою теорію не в ті вуха. Пізніше мій старий командир — генерал Чан — перевів мене під своє керівництво. Але я й досі виконую тільки дрібні доручення... Наразі ти знаєш стільки само, як і я.

— Але актуальним залишається інше питання: чому всім цим займаються військові?

— Я теж ніяк не можу цього збагнути. Я ставив це запитання, і мені відповіли, що коли тривають воєнні дії, то участь у них військових зрозуміла. Я так само, як і ти, думав, що вони кажуть якусь нісенітницю. Але ні, вони не жартують. Армії по всьому світу справді приведені у стан підвищеної боєготовності. Розгорнуті близько двадцяти штабів, подібних до нашого, і ними керує єдиний командний центр. Але ніхто не знає подробиць.

— І хто ворог?

— І гадки не маю. Але офіцери НАТО працюють у нашому Генеральному штабі, і групу наших офіцерів відряджено до Пентагону. Хто ж, дідько, може знати, із ким ми воюємо при такому розкладі?

— Це все так дивно. Можна бути впевненим, що все це правда?

— Кілька моїх колишніх товаришів по службі тепер армійські генерали, отож, дещо мені достеменно відомо.

— Але такі грандіозні події — і практично ніякої реакції преси?

— О, так, зовсім безпрецедентно, але поки що всім країнам вдається підтримувати належний рівень секретності інформації. Однак я можу точно стверджувати — ворог неймовірно сильний. Усі відповідальні особи просто пройняті жахом від того, що відбувається. Я знаю генерала Чана не перший день і можу достеменно підтвердити: налякати його нелегко. Він із тих, хто нічого не боїться, навіть коли небеса готові впасти на землю. Але зараз його лякає щось гірше за це. Усі вони достобіса налякані, і в них немає впевненості, що навіть спільно вдасться здолати ворога.

— Якщо те, що ти говориш — правда, то хвилюватися варто всім нам.

— Усі бояться чогось. Наші вороги — не виняток. І що сильніші вони, то більше вони повинні боятися своєї поразки.

— І чого вони побоюються?

— Вас, учених! І дивна річ, що далі перебуває проблематика досліджень ученого від практичного застосування, то більше вони їх бояться. Як те, над чим працювала Ян Дун. Страх перед такими дослідженнями в них більший, ніж твій перед Всесвітом, що підморгує. Ось чому вони такі нещадні. І якби твоя смерть змогла припинити дослідження у твоїй сфері, то ти був би вже гарантовано мертвий. Але найефективніший спосіб — змусити повірити у безперспективність роботи над проектами. Якщо дослідник вмирає, то його місце може посісти інший, не менш обдарований і натхнений на досягнення результату.

Але якщо наукові теорії не знаходять підтвердження, то й дослідженням настає кінець.

— Ти кажеш, вони побоюються більше теоретичних, фундаментальних досліджень?

— Саме так.

— Але мої дослідження сильно відрізняються за своїм характером від того, чим займалася Ян Дун. Наноматеріа-ли, над якими я працюю, не належать до теоретичних питань. Це просто дуже міцні матеріали. Яку загрозу вони можуть являти собою?

— Твій випадок особливий. Як правило, вони не звертають уваги на тих, хто займається прикладними дослідженнями. Можливо, матеріал, який ти розробляєш, справді їх лякає.

— То що я можу зробити?

— Повертайся до роботи і продовжуй свої дослідження. Це найкращий спосіб відповісти їм. Викинь з голови свій довбаний зворотний відлік. Якщо хочеш трохи відтягнутися після роботи, можеш пограти в цю гру. Може, це дасть додаткову інформацію, щоб розгадати їхні задуми.

— Гру? У «Три тіла»? Вона якось пов'язана з усім тим, що відбувається?

— Безумовно, так. Я знаю, що кілька фахівців зі Штабу оперативного командування також у неї грають. Це зовсім незвичайна гра. Комусь такому, як я, безстрашному дурневі через своє невігластво, грати в неї немає сенсу. Це має бути людина, обізнана з подібними питаннями, така, як ти.

— Є ще щось?

— Ні, але якщо мені стане відомо щось іще, я повідомлю. Головне — не вимикай мобільного й опануй себе, друже. І якщо раптом злякаєшся чогось знову, згадай моє головне правило, гаразд?

І Дa Ши поїхав, перш ніж Ван Мяо встиг подякувати йому.

十一 Три тіла: Мо-цзи і розбурхане полум'я

Ван Мяо поїхав додому, зупинившись по дорозі біля ігрового магазину, щоб купити V-костюм. Дружина повідомила, що з ним цілий день намагалися зв'язатися з роботи.

Він увімкнув телефон, переглянув список пропущених і зробив кілька невідкладних дзвінків, пообіцявши завтра вийти на роботу. За вечерею він послухався поради Да Ши і випив ще трохи, але його, проти звичайного, не почало хилити на сон. Після того як дружина із сином пішли спати, Ван Мяо відкрив ноутбук, підключив V-костюм і запустив «Три тіла».

* * *

Пустельна рівнина на світанку. Ван Мяо стояв навпроти піраміди Чжоу Вень-вана. Сніг, який завалив її до самої вершини минулого разу, зник. Величезні кам'яні блоки піраміди були поцятковані ерозійними вимоїнами від розталого снігу. Земля під ногами також мала інший колір. Величезні блоки будівель простягнулися далеко за обрій. Ван Мяо подумав, що це, найімовірніше, дегідраторії, але за формою будівлі не були схожі на ті, що він бачив раніше; усе вказувало на те, що великий проміжок часу розділяв обидві епохи.

У слабкому світлі світанку Ван Мяо спробував відшукати вхід до піраміди, але у звичному місці, де раніше розташовувався вхід, виднілася відносно свіжа кладка. Поряд із колишнім входом він побачив нещодавно прибудовані довгі кам'яні сходи, що вели до самої вершини. Він підняв голову і побачив, що трикутна вершина піраміди тепер була зрізана і на ній розміщувалася платформа. Давньоєгипетський стиль піраміди поступився місцем ацтекському.

Піднявшись кам'яними сходами на вершину, Ван Мяо помітив, що платформа перетворена на щось подібне до стародавньої астрономічної обсерваторії. В одному з кутків платформи розміщувався телескоп заввишки в кілька метрів, а поруч із ним стояли ще кілька, менших за розміром. В іншому кутку височіли дивні пристрої, які нагадували своїм виглядом армілярні сфери[41] і зоряні глобуси, котрі використовували у Стародавньому Китаї. Але найбільш вражаючим пристроєм була мідна куля близько двох метрів у діаметрі, яка розміщувалася у самому центрі на технічно хитромудрій машині, що приводилася в дію незліченними шестернями, анкерними колесами і вилками. Куля повільно оберталася, і Ван Мяо зауважив, що напрямок обертання і швидкість постійно змінюються. Біля підніжжя машини виднівся великий квадратний отвір

1 ... 37 38 39 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проблема трьох тіл», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проблема трьох тіл"