Читати книгу - "Зрада. Не фригідна дружина, Аліса Маіс"

– Що… Я не…

Дамір опускає погляд на сумочку Віталіни. Вона не встигла її застебнути. Його руки рухаються раніше, ніж мозок до кінця усвідомлює дію, і витягують із кишені медичну карту. Відкривши її на сторінці із закладкою, Дамір бачить, що Віталіна дбайливо приклеїла стікерами кілька бланків до картки. Вдивившись у них уважніше, впізнає талончики на прийоми до лікарів. Талон на УЗД, талон на прийом до гінеколога, нижче вона прикріпила результати аналізів. І дати… Усе це вона робила за останні два тижні. Навіть на сьогодні у Віталіни призначений візит до лікаря. Вона знала.

Знала, що вагітна.

Останні слова він вимовляє вголос.

– Я так і подумав, – знизує плечима Тимур. – Даміре, я хочу тобі ще одну штуку сказати… Коли ми вечеряли разом…

Він не чує брата, згадуючи той день, коли Віталіна прийшла по речі вперше. Вона щось хотіла йому сказати. Наполегливо. Казала, що це «важливо». Дамір не дав їй продовжити, побоюючись, що відступиться, якщо вона згадає, як їм було добре разом. Зараз він майже впевнений, що тоді Віталіна намагалася поділитися з ним новиною про дитя.

– Слухаєш мене, ні?

Тім хапає його за плече, повертаючи до реальності.

– Що?

– Кажу, що твоя дружина в курсі про наше виховання, про приколи татуся. Не знаю, хто її просвітив, але ставлячи мені запитання, Віталіна вже була непогано обізнана про сімейне лайно, – каже він.

Тимур не вибачається, що сказав правду і фактично переконав Віталіну забрати дитину подалі від прихованого дідуся.

– Зрештою, так будеш краще, – каже він.

Тимур із запалом запевняє, що якби через рік, через три або навіть через десять років на порозі їхнього будинку з'явився Олексій зі своїм баченням виховання дитини, Віталіна б і тиждень терпіти не стала. Втекла б з дитиною на край землі. Дамір дивиться в одну точку, мовчить, хоча в глибині душі згоден. Його Віталінка вже показала, що вона смілива. Вона стійка. Вона все це витримала сама.

– Віта захищатиме дитину від нього. І від тебе, якщо ти залишишся з ним заодно, – безжально констатує його брат.