Читати книгу - "Примарний Хлопець, Джонатан Страуд"

—Авжеж, казав. І чекав, поки мене не буде в місті!  

— Аж ніяк! Це просто збіг обставин. Звичайно ж, я не збирався нікого наймати, поки тебе не буде в місті. Просто цими днями роботи було менше, випала нагода зайнятись   цим    питанням, і я влаштував кілька співбесід, — він на мить поглянув на мене і спробував усміхнутись. — До речі, з твоєю поїздкою, Люсі, це теж було пов язано. Без тебе ми з Джорджем не могли братися до нових справ. Без тебе ми як без рук.  

Ой, не треба, будь ласка! І оця діваха просто так вискочила невідомо звідки?  

— Ну. тут була ціла історія. Мені навіть не довелося давати оголошення. Я випадково натрапив на двох знайомих з агенції «Ротвел». і вони порадили мені Голлі. Вона лише минулого тижня пішла від них. Я розшукав її. й вона виявилась якнайкращою кандидатурою...  

— То вона у вас уже «Голлі»? — перервала я Локвуда. — А я для тебе кілька місяців була просто «панна Карлайл»!  

Дотепер Локвуд бубонів собі під ніс, але зараз нарешті подивився мені в очі.  

— Ну. це теж завдяки тобі. За останній рік ти навчила мене поводитись менш офіційно. А зараз просто намагаюся допомогти Голлі звикнути до нового місця.  

Я кивнула:  

— Еге ж. я бачила. Бачила, як ви з Джорджем так допомагали їй. що мало не тицялись носами в її сережки. — зненацька мені сяйнула думка. — А на череп ви її перевіряли?  

— Що?  

— Показували їй череп? Як мені під час   моєї    співбесіди? І всілякі інші речі? Як тоді, коли перевіряли мій Талант? Добру халепу ви тоді мені влаштували!  

Локвуд тихенько зітхнув і затарабанив своїми довгими нервовими пальцями по столу:  

— Щиро кажучи, ні. Проте річ у тім, що ми ж не збираємось робити з неї агента. Вона просто наша помічниця, секретарка. Її завдання — працювати тут, у конторі. Звичайно, я трохи розпитав її, вона заповнила анкету, й цього було досить.  

— Справді? Хороша, мабуть, у неї анкета!  

— Цілком непогана.  

— І що ж вона вміє робити?  

— Ну, вона працювала в агенції кілька років, була навіть однією з помічниць у самого Стіва Ротвела. Гадаю, що вона кваліфікована секретарка. І певний Талант теж у неї є. Не такий, зрозуміло, як у нас, але вона, якщо знадобиться, зможе допомагати нам і в оперативній роботі. А ще вона знайома з багатьма впливовими людьми, що також може стати нам у пригоді, — він кахикнув і глибше поринув до свого потертого шкіряного крісла. Звичайна хмаринка пороху цього разу не знялася в повітря. — Одне слово. Люсі, я вважаю, гцо з Голлі нам неабияк пощастило.  

— Вона вичистила твоє крісло, — зауважила я.  

—Ти кажеш так. ніби це погано. Так, один з основних обов'язків Голлі — порядкувати в будинку й планувати нашу роботу. До речі, перше, що вона зробила, коли прийшла на роботу в понеділок: засукала рукави, надягла фартух і заходилась прибирати. Ми з Джорджем аж очі повитріщали, — він перехопив мій погляд і підняв руки вгору. —Хіба це зле? Ще одним клопотом менше! А ще вона купила для нас новий чудовий пилосос! Пам’ятаєш, як ми лаяли наш старий пилосос, аж поки заховали його на горище?  

— Що?!    То вона і в моїй спальні побувала?  

— Це не так важливо. — Локвуд несподівано знову зацікавився своїм письмовим столом і поспіхом заходився шукати якийсь папір. — Люсі. мені треба терміново простудіювати оце. Нові інструкції ДЕПРІК. Украй важливі. Треба негайно відповісти на них. Голлі просила, щоб я надіслав відповідь не пізніше п'ятої години...—він серйозно подивився на мене. — Я розумію, Люсі. що все вийшло так несподівано, але й ти зрозумій, яка чудова нагода нам випала. Голлі тут для того, щоб допомагати нам. Ти — агент, вона — помічниця. Вона робитиме все. що ми їй скажемо, й жити нам стане легше. Все налагодиться.