Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Людині потрібна людина…, Анна Нікош 📚 - Українською

Читати книгу - "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Людині потрібна людина…" автора Анна Нікош. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 26
Перейти на сторінку:
3 глава.

Прокидатися на роботу було дуже важко , але бажано хоч навідатися , показатися. На вихідних я працювала перукарем в «дурдомі», як казали місцеві. Робота не пильна, не важка. Час від часу треба було лише підстригти когось з пацієнтів машинкою. 
Це було моє не основне місце працевлаштування , я заміняла  дівчину під час її декретної відпустки  в психо-неврологічному інтернаті.

Після інтернату я завжди навідувалася до  батьків , вони жили неподалік. Приносила їм куплених смаколиків , а мама частувала мене улюбленими домашніми пиріжками зі сливами і ягодами.

Потім ми разом дивилися телевізор або розгадувати кросворди і я їхала додому, або ж лишалася в рідному батьківському домі з ночівлею.

А жила я з сестрою . Її чоловік загинув рік тому в автомобільній катастрофі. Двоє їхніх діточок залишились напів сиротами . Тому мусила допомагати . Та й разом веселіше , хоч моя сестра і трималася , але залишитись в двадцять вісім років вдовою з малими дітьми було дуже важко. 

Того дня я залишилася з ночівлею у батьків , а в моїй кімнаті не ловив мобільний зв’язок. Мій «діджус» уперто працював тільки на вікні і то , якщо простягнути руку вгору , а ноги вниз , три рази кліпнути правим оком і прошепотіти своє прізвище задом наперед.

Така собі задачка…

Тому я спокійнесенько вклалася спати.

А зранку , впіймавши мережу , обімліла від кількості пропущених викликів і одного смс-повідомлення.

Дзвінки  були від нашої нової манікюрниці Віти , а повідомлення - з незнайомого номера з текстом : « Привіт , красуня. Не можу тебе забути. ».

 

Добираючись на роботу в салон краси , я не стала передзвонювати Віті , скоро побачу і запитаю , що ж вона  хотіла.

Віта   останнім часом набивається мені в подруги і розказує « що треба і що не треба » , не фільтруючи свої розповіді . Я вже почала відчувати себе унітазом, в який намагаються злити купу лайна. 

А ось смс-ка мене заінтригувала.

Хтось з нових залицяльників ? - Скоріш за все. Після суботнього виходу в світ так завжди бувало.

Проте , день пройшов у клопотах і я трохи забула про те повідомлення.
А ось Віта торохкотіла як невгамовна.

В суботу вона ненадовго заїхала в «Грот» , але мене не знайшла. Зате зустріла татового знайомого ( сімейка дивна , тато з собою всюди бере дочку по всім «злаковим місцям» в якості тверезого водія).

 

— Він такий крутий , при грошиках. Сам телефони продає , а загалом, в його сім’ї купа магазинів. Недавно розлучився , треба брати поки «тепленький» , - захоплено розповідала Віта. Я слухала неуважно , бо то якось дико для мене на чоловіка полювання влаштовувати , точніше , на його статки.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людині потрібна людина…, Анна Нікош», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"