Читати книгу - "Інформатика, Ruslana"

Принтер – спеціальний друкарський пристрій.

Графобудувач – виведення графіків на папір.

Процесор – пристрій, де опрацьовується інформація.

Пам’ять – зберігає та утримує інформацію.

Дані – інформація, яку опрацьовує комп’ютер.

Результати – вихідна інформація.

Диск – засіб для зберігання інформації.

Стрічка – магнітний чи паперовий носій інформації.

Дисковод – пристрій для читання чи записування інформації на диск.

Дисплей – необхідний пристрій введення.

Маніпулятор типу мишка – допоміжний пристрій введення, у портативних комп’ютерах – трекбол, для ігор використовують джойстик.

Клавіатура – необхідний пристрій введення.

Сканер – використовують для читання графічної чи текстової інформації з паперового носія і занесення її у пам’ять комп’ютера [1, 2, 8].

Апаратна частина комп’ютера та його програмне забезпечення.

Уведення даних, їхнє опрацювання та виведення результатів – ось три головні етапи з яких складається процес опрацювання інформації комп’ютером.

Персональний комп’ютер = апаратна частина + програмне забезпечення.

Інформація зберігається у центральній пам’яті (ЦП), складовою якої є команди, що має свій двійковий код.

Апаратна частина комп’ютера – це набір пристроїв, з яких він складається. Тобто, це пам’ять (збереження даних), центральний процесор (виконання команд), пристрої введення, виведення, накопичувачі – пристрої призначених для постійного зберігання інформації.

Дискові накопичувачі – це накопичувачі на жорстких і гнучких магнітних дисках.

Програмне забезпечення – набір програм, які керують діями комп’ютера при його використанні для розв’язування задач.

Швидкодія – це кількість команд, що виконує комп’ютер за певний період часу.

Архітектура – це склад і взаємне поєднання пристроїв апаратної частини комп’ютера.

Сім’я – це комп’ютери, які мають однакову чи подібну архітектуру.

Процесор, пам’ять та дискові накопичувачі становлять системний блок ПК.

Пристрої введення, виведення – це периферійні пристрої ПК [8, 9].

Центральний процесор, мікропроцесор і чіп зараз рахують синонімами. Дії процесора полягають у виконанні певної програми, його роботу забезпечують пристрій керування – координатор усіх дій комп’ютера; арифметично-логічний пристрій – здійснює всі операції і математичні, і логічні; регістри процесора – швидко доступна для процесора пам’ять. Розрядність процесора – кількість бітів, що їх містить у собі регістр. Чим більша розрядність регістрів процесора, тим більше даних може бути оброблено центральним процесором одночасно, тим вища швидкодія комп’ютера. Адаптери забезпечують взаємодію периферійних пристроїв і ЦП. Подія, яка змушує процесор припинити почату роботу називається перериванням. При виникненні переривань виконується програма оброблювач переривань.

Адаптери

Порти введення / виведення

Шина

ЦП

Пристрої

введення,

виведення

Порти є послідовні і паралельні. Послідовні здійснюють поступове передання інформації біт за бітом, а паралельні передають кілька бітів водночас. Шина виконує функцію зв’язку між мікропроцесором, внутрішньою пам’яттю і стандартними та периферійними пристроями введення/виведення [2, 3].

Основою або серцем комп’ютера є його центральний процесор (ЦП).

Дії центрального процесора полягають у виконанні певної програми, тобто набору команд, що надходять у певній послідовності. Щоб прискорити роботу центральної пам’яті у сучасних комп’ютерах використовують механізм конвеєризації. Одночасно на конвеєрі може знаходитись 5-6 команд і кожна на своїй стадії опрацювання.

Материнська плата (знаходиться у системному блоці) – пристрій з гніздами для під’єднання зовнішніх пристроїв та внутрішніх модулів (генератор частоти, модуль оперативної пам’яті, мікропроцесора).

Адаптери і контролери – додаткові мікропроцесори, які забезпечують роботу зовнішніх пристроїв. Різні модулі, наприклад головний мікропроцесор і оперативна пам’ять з’єднуються між собою магістраллю, яка вмонтована в материнську плату, ще її називають системною шиною. Магістрально-модульний принцип будови комп’ютера полягає в можливості з’єднувати між собою пристрої модулі за допомогою магістралі та кабелів.

Комп’ютерні мережі поділяються на два класи: локальні (напр. комп’ютерний клас) та глобальні (напр. Інтернет).

Об’єкти операційної системи. Програма провідник:

Пуск Програми Провідник.

Ця програма поділена на дві частини: ліву та праву.

Ліва частина – всі папки (навігація по файловій системі), об’єкти однакового рівня об’єднані вертикальною лінією, а до об’єктів наступного рівня ведуть горизонтальні лінії. «+» біля об’єкта означає, що він має вкладені об’єкти наступного рівня. Клацання на ньому відкриває цей рівень, тоді «+» стає «-», клацання на «-» закриває вкладений рівень. Крім пунктів «Файл», «Вид», «Виправлення», «?» тут є ще пункт «Сервіс» (дозволяє пошук, також перехід до папки з вказанням її імені). Підпункт «Пошук» дозволяє здійснювати пошук файлів у звичайному діалоговому вікні пошуку, або з допомогою програми «Microsoft Outbook», яка надає більше можливостей для пошуку. При виборі «Перейти» виводиться діалогове вікно з рядком для введення імені об’єкта, вміст якого слід вивести на правій панелі. Список, що розкривається, містить імена тих об’єктів, які користувач вибирав раніше. Якщо треба перейти до одного з них зручніше вибрати його ім’я із списку, ніж набирати це ім’я спочатку. Файлова система є багаторівневою. Найвищим її рівнем є «Мій комп’ютер», «Кошик»,... Щоб розширення MS-DOS подалось на екрані потрібно зняти передостанній прапорець на закладці «Перегляд» діалогового вікна «Параметри» команди «Вигляд».