Читати книгу - "Вітаємо в пеклі Ірумо 1 сезон(переписується), ЛанаЛючіяБлум"

Блум зібрала всю родину і глибоко вдихнула, перед тим як почати розповідь. Її очі були серйозними, а голос — спокійним, хоча в ньому було відчутно хвилювання.

«Гаразд, я поясню. 10 років тому Скай і я гуляли по набережній, коли раптом хвиля винесла Іруму на берег. Я відчула в ньому потужну енергію, але вона була запечатана не повністю. Ми не знали, що це за дитина, але через те, що від нього йшла така сильна магія, ми вирішили його всиновити», — почала Блум, намагаючись не виглядати надто емоційною, але її слова були повні турботи.

«Через три роки після того, як ми його всиновили, Ірума прибіг до мене скаржачись на біль у спині. Як виявилося, у нього ростуть крила. Я попросила його піти в іншу кімнату, тому що мені треба було поговорити з Скаєм наодинці», — продовжила Блум.

Дафні, яка не могла стримати своєї зацікавленості, перебила її:

«Навіщо говорити наодинці?»

«Сестро, не перебивай», — відповіла Блум, намагаючись залишити спокій у голосі. «Говорити наодинці потрібно було, тому що я здогадувалася, що Ірума не проста дитина. Я підозрювала, що він напівдемон, напівангел, і що на нього, можливо, полюють».

Родичі були ошелешені, і всі в один голос вигукнули:

«Що???»

Меріон, мати Блум, зауважила: «Тому ти не хочеш залишати його одного?»

Блум кивнула.

«Так, тому я й прошу вас про допомогу. І вам треба знати правду», — сказала Блум, поглядаючи на свою родину.

Орітел, батько Блум, задумався на мить. Його обличчя виглядало серйозно, коли він сказав:

«Мхм!»

Меріон запитала: «Орітел, ти про що задумався? Чи не про того божевільного, про якого нам говорили? Хоча я сумніваюся, що він божевільний».

Орітел повернувся до Ская та Блум: «Скай, Блум, ви точно знаєте, коли народився Ірума? Або хоча б коли ви його знайшли?»

Скай і Блум переглянулися, а потім Скай відповів:

«Ми знайшли Іруму 10 років тому, 4 жовтня».

«Це дата, яку ми пам'ятаємо», — додала Блум, намагаючись тримати спокій.

Орітел глибоко задумався. «Ми точно не знаємо, що сталося з Ірумою до того, як він потрапив до вас, але одне ми знаємо точно — за ним полюють».

Блум, не стримуючи свого рішучого тону, сказала: «Якщо хтось буде ображати мого сина, мені все одно. Якщо хтось захоче його викрасти і всиновити — вони матимуть справу зі мною».

Орітел, розуміючи всю серйозність ситуації, додав: «Блум, я можу попросити того не божевільного зв'язатися з тобою, щоб ти могла спокійно стежити за Ірумою. Його шукали, але не знайшли. Але є одна річ, школа, в якій він міг би навчатися, починається з 14 років. Влаштовує?»

«Влаштовує», — відповіла Блум, але її розум був уже на інших речах. «Але я думаю, що Ірума повинен бути під моїм або Скаїним прізвищем».

«Я згоден», — сказав Орітел, підтверджуючи рішення родини.

Так, вирішено. Ірума залишався у їхній родині, і вони були готові захистити його від будь-яких небезпек, що могли на нього чекати. Рішення було прийнято, і тепер залишалося тільки планувати, як забезпечити його безпеку і майбутнє.